В Ізмаїлі 26 травня в гімназії № 14 урочисто відкрито меморіальну дошку на честь полеглого Захисника України - водія 2 кулеметного взводу 5 штурмової спецроти солдата Владислава Васильєва, який віддав власне життя за територіальну цілісність і незалежність нашої Держави та мирне майбутнє кожного з нас.

Пам'ятну дошку на фасаді навчального закладу, яка стала символом вічної шани та глибокої вдячності мужньому земляку, відкрила рідна тітка героя - Галина Васильєва.

Владислав Васильєв народився та виріс в Ізмаїлі. Вчився у школі № 14, після чого закінчив Ізмаїльський військово-морський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Доля подарувала йому справжнє кохання, і Владислав створив щасливу родину, невтомно працюючи заради того, щоб його найрідніші люди завжди були огорнуті теплом, турботою і любов'ю.

Після початку повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну він без жодних вагань став на захист рідного дому. Воював на одній з найгарячіших ділянок фронту. Після запеклого бойового протистояння у вересні 2024 року зв'язок із Героєм обірвався, і довгі місяці родина жила надією, що він повернеться до своєї маленької трирічної донечки.

Проте у травні 2025 року надійшла трагічна звістка про те, що солдат Владислав Васильєв загинув, до останнього подиху захищаючи право українського народу на майбутнє.

Героя було поховано з військовими почестями на Алеї Слави на Новому цвинтарі в рідному місті.

Сьогодні, коли наша Батьківщина вже не перший рік стримує жорстоку навалу ворога, завдяки мужності та героїзму наших Сил безпеки та оборони тримається наша Держава, а їхня стійкість гартує віру Українського народу в майбутню Перемогу.

Зберегти пам'ять про самовідданість кожного Захисника та Захисниці — це наш спільний обов'язок перед тими, хто захистив нас від знищення.

Слава Україні!