Сьогодні, 30 березня, Саф’янівська громада з глибоким болем і невимовною скорботою провела в останню путь свого Захисника — молодшого сержанта Олександра Стояна, мешканця села Кислиця. Його життя обірвалося надто рано, залишивши по собі тишу, яку вже неможливо заповнити.

Небо ніби розділяло біль людей — сильний дощ супроводжував траурну процесію, краплями падаючи на землю разом зі сльозами тих, хто прийшов попрощатися з Героєм. При в’їзді до рідного села Кислиця Олександра зустріли "живим коридором". Люди ставали обабіч дороги, схиляючи голови та віддаючи шану воїну, який повернувся додому… на щиті.

Олександр Стоян народився у 1996 році. Він проходив службу як молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії — кухар відділення забезпечення прикордонної комендатури швидкого реагування 17 прикордонного загону ДПСУ. Та для всіх, хто його знав, він був не лише військовим — він був людиною честі, відповідальності й щирої душі, людиною, яка завжди підтримувала і ніколи не залишалася осторонь.

23 березня 2026 року, під час виконання бойового завдання, Олександр загинув унаслідок удару безпілотного літального апарата в районі населеного пункту Смяч Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Він віддав найдорожче — своє життя — за Україну, за мирне небо, за майбутнє кожного з нас.

Провести Героя в останню путь прийшли рідні, близькі, друзі, побратими, а також керівництвО Саф’янівської сільської ради та Кислицького старостинського округу. У рідній домівці Захисника відбувся чин відспівування та прощання — тихий, щемкий, сповнений болю і вдячності.

Поховали Олександра Стояна з військовими почестями на місцевому кладовищі. Під звуки прощального салюту та державного гімну земля прийняла свого сина, який до останнього подиху залишався вірним присязі та Україні.

Ця втрата — не лише біль родини, це рана для всієї громади. Його життя обірвалося раптово, як недоспівана пісня, як світанок, що так і не настав…

Саф’янівська громада схиляє голови у скорботі... Світла пам’ять Герою, який назавжди залишиться у серцях людей — мужнім, щирим і незламним.

Джерело: Саф'янівська сільська територіальна громада