За останні два роки логістика України на Дунаї відзначилася стрімким розвитком: від маловідомих річкових причалів ці порти перетворилися на вирішальні експортні ворота країни. У 2026 році перед дунайськими портами постала нова задача — забезпечити зростання обсягів перевалки вантажів у ситуації гострого дефіциту кваліфікованих працівників та постійного безпекового тиску. Рішенням стала масштабна автоматизація, завдяки якій елеватори трансформуються у роботизовані логістичні центри. Про це розповідає видання «AgroReview», передає «Бессарабія INFORM».

 

Автоматизовані системи змінюють роботу портів

Традиційний процес перевалки зерна є складним і вимагає точності: будь-яка помилка персоналу може призвести до затримки судна з витратами у тисячі доларів на добу. Нині на провідних терміналах Ізмаїла та Рені впроваджують інноваційні системи, які максимально зменшують участь людини у небезпечних ділянках роботи та процесах прийняття рішень.

 

Сучасні технології, що вже впроваджено:

Автоматизовані суднонавантажувачі: обладнані лазерними сканерами, ці системи самостійно визначають рівень заповнення трюмів і рівномірно розподіляють зерно без участі оператора.

Роботизовані пробовідбірники: завдяки штучному інтелекту аналіз якості зерна триває лише кілька хвилин, що знижує ризики корупції і вплив людського фактору на визначення класу зерна.

Цифрові двійники терміналів: спеціалізоване програмне забезпечення моделює рух транспорту й барж, оптимізує черги та логістичні потоки в режимі реального часу.

Економічна доцільність автоматизації

Для аграрного бізнесу впровадження роботизованих рішень — не лише сучасна тенденція, а й обґрунтована інвестиція. Завдяки автоматизації швидкість навантаження підвищується на 25–30%, що дозволяє обробляти на два-три судна більше щомісяця. Попри те, що вартість створення «цифрового порту» на 40% перевищує традиційні рішення, окупність проєктів при інтенсивній експлуатації скоротилася до 3–4 років. Основна перевага — менша залежність від мобілізаційних процесів і дефіциту спеціалізованих кадрів, який особливо відчутний на півдні України.

 

Попри активну роботизацію, експерти запевняють: люди з портів не зникнуть, але їхня роль кардинально зміниться. Замість важкої фізичної праці на перший план виходить управління системами та технічне обслуговування роботів. Портовий робітник 2026 року — це швидше інженер-аналітик, який з планшета контролює роботу цілого причалу.

 

Автоматизація логістичних процесів на Дунаї стає необхідною умовою для збереження конкурентоспроможності українського зерна на світових ринках. У той час, як конкуренти роблять ставку на дешеву робочу силу, Україна вимушена впроваджувати передові технології, щоб забезпечити швидкість та ефективність перевалки.

 

Статистика та результати впровадження

Як повідомляє Міністерство інфраструктури, у 2025 році дунайські порти встановили рекорд за обсягами перевалки. Завдяки впровадженню інтелектуальних систем управління вдалося скоротити середній час обробки баржі типу «Європа» з 18 до 12 годин. Це стало можливим через синхронізацію залізничних і портових потужностей на єдиній цифровій платформі.

 Джерело: bessarabiainform