Жорстоке поводження з тваринами в Ізмаїльському районі перетворюється на епідемію: черговий шокуючий випадок зафіксовано в селі Саф’янівської громади
Випадки жорстокого поводження з тваринами, інформація про які оприлюднюється в соціальних мережах, в Ізмаїльському районі з’являються з такою швидкістю, що місцеві ЗМІ вже не встигають про них писати. Тільки-но вчора журналісти видання «Південь сьогодні» розповіли про знущання над собаками в ізмаїльській багатодітній родині, як вже ввечері у Фейсбук з’явилося відео, яке лякає не тільки жорстокістю, до речі, знову підлітковою, а й зухвалістю, яку не кожен дорослий проявить.
Відео за посиланням дітям, вагітним та особам з нестабільною психікою дивитися не радимо. А здоровим, мабуть, краще вимкнути звук.
На відео, знятому в селі Броска, чотирнадцятирічний хлопець жорстоко катує невелику собачку, загнану у якусь щілину і обкладену колючим дротом. При цьому він вихваляється, що повністю розбив тварині носа, і продовжує наносити удари палкою. Знущання супроводжуються таким потоком нецензурної лексики, що волосся дибки стає.
Пізніше в соціальних мережах з’явилося ще одне відео, на якому той ж хлопець вибачається за свою поведінку, яку пояснює тим, що собака задавила в його дворі «приблизно дев’ятнадцять курей». На вимогу дорослого чоловіка, який в той момент перебуває за кадром, він обіцяє, що більше так не робитиме. А потім розповідає, що у нього вдома є три собаки та два коти, і до них він ставиться «досить добре». Що ж до собаки з відео, то, за його словами, вона вижила, але де зараз знаходиться, невідомо. Наприкінці чоловік повертає камеру до себе і приносить свої вибачення за неналежне виховання дитини.
Про цей випадок не стало б відомо нікому, якби хлопець сам не надіслав відео своєму другу. Перше питання – нащо? Похвалитися? Показати, який він крутий та сміливий? І друге – а скільки таких «перевиховань собак» не потрапило в об’єктив камери телефону?
Наростаюча кількість випадків жорстокості з боку підлітків в останній час починає нагадувати епідемію. Спочатку про кожного хворого розповідають, де та як він примудрився цю заразу підчепити. Потім хворіти починає на порядок більше людей, і в офіційних джерелах вже пишуть про райони, де виявляють спалахи. А згодом все зводиться до звичайної статистики – кількості виявлених випадків станом на поточний ранок.
Про завтрашній ранок ми ще не думали. У нас ще не вечір.
Діана ГЕРГІНОВА
