Завершився п’ятий антарктичний сезон українського науково-дослідницького криголама «Ноосфера». Вчора, 28 травня 2026 року, судно повернулося до порту Кейптауна (ПАР), де базується між полярними місіями. Про це пише Національний антарктичний науковий центр, передає видання «Південь сьогодні».

Цей сезон став рекордним за багатьма напрямами.

Сезон продовжувався понад 7 місяців – із середини жовтня до кінця травня (для порівняння: минулий був майже 5 місяців). Команда «Ноосфери» здійснила рекордні 9 рейсів в Антарктику та 18 разів перетинала найбурхливіше місце планети – протоку Дрейка. Загалом судно пройшло понад 30 тис. миль (більш як 56 тис. км), що перевищує довжину екватора Землі.

Цього сезону «Ноосфера» двічі перетнула полярне коло для проведення наукових досліджень в затоці Маргарет-Бей. Наша антарктична станція «Академік Вернадський» розташована перед Південним полярним колом. Тож для України це – значне розширення зони досліджень.

З борту «Ноосфери» українські вчені з іноземними колегами проводили комплексні дослідження впливу зміни клімату на води Південного океану. Вони вивчали морські теплові хвилі, відбирали зразки донних відкладів для реконструкції геологічної історії та аналізували зміни в морській фауні. Зокрема взаємодію між мікроорганізмами, фітопланктоном і зоопланктоном.

Судно забезпечувало наукову та/або логістичну співпрацю України з найбільшою кількістю країн за всі сезони. Це Польща, Чехія, Велика Британія, США, Канада, Колумбія та Мексика. Зокрема, «Ноосфера» та «Вернадський» стали платформами для роботи Першої мексиканської антарктичної експедиції, що значно зміцнило наукові зв’язки між державами. А логістичні колаборації дозволили розширити обсяги наукових досліджень без додаткових витрат з бюджету України.

Традиційно в п’ятому сезоні криголам забезпечив перезмінку на «Вернадському» річних 30-ї та 31-ї Українських антарктичних експедицій, а також доставку й повернення сезонного загону.

Таку непросту й насичену програму виконала команда українських моряків під керівництвом капітанів з Одещини: Павла Панасюка та Андрія Старіша. Вони ефективно впоралися з усіма завданнями, обходячи шторми й прокладаючи нові маршрути серед айсбергів.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА

Джерело: «Південь сьогодні»