Не встиг дописати книгу про рідне селище: в Молдові зупинилося серце видатного уродженця Катлабуга
Сьогодні, 14 листопада, пішов з життя вчений, доктор хабілітат історичних наук, викладач Тараклійського державного університету імені Григорія Цамблака Руссєв Микола Дмитрович. Скорботну новину повідомили колеги вченого, передає видання «Південь сьогодні».
Микола Дмитрович Руссєв народився в селищі Суворове (Катлабуг) Ізмаїльського району 25 березня 1958 року. Дитинство та юність майбутнього вченого пройшли тут – на півдні Української Бессарабии.
А от далі жив та працював Микола Дмитрович в Молдові.
«Серед його значимих професійних досягнень можна виділити не тільки академічну кар’єру, але й керівництво учбовим закладом. За своє життя він залишив неймовірну спадщину, поділившись своїми знаннями та пристрастю до науки з великою кількістю студентів та колег. Його підручники, монографії та наукові статті продовжують надихати майбутні покоління вчених та дослідників. Діяльність Миколи Дмитровича неодноразово відзначена нагородами як в Республіці Молдова, так і в Республіці Болгарія.
Смерть Миколи Дмитровича залишає порожнечу у наших серцях. Він був людиною з великої літери, справжнім мудрецем та педагогом, чий неоціненний внесок у розвиток освіти та науки залишиться з нами протягом багатьох поколінь», – написали колеги Миколи Дмитровича.
Микола Руссєв – автор єдиної книги про історію його рідного селища Суворове. Твір «Суворово – Шикирлик: два века в историята 1815-2015» («Суворове – Шікірлік: два сторіччя в історії 1815-2015») – результат детального та кропіткого дослідження історії селища з перших відомостей до сьогодення.
Микола Дмитрович планував написати другий том свого дослідження. І навіть розпочав роботу над ним. Навесні вчений мав приїхати до Катлабуга, аби зустрітися з односельцями та отримати консультації з питань теми книги. А ще учасниками ГО «Шікірлійці» було заплановано багато заходів з його участю.
На жаль, дописати свою книгу Микола Дмитрович вже ніколи не зможе…
Світла пам’ять!
За допомогу у підготовці статті висловлюємо подяку жительці Катлабуга Людмилі Стефановій.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА