Чи має право адвокат надавати професійну правничу допомогу на підставі договору, укладеного з особою, місцезнаходження чи місце проживання якої знаходиться на тимчасово окупованій території України?

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод сторона судового процесу не повинна бути позбавлена можливості ефективно представити свою позицію у суді, а також їй має бути надана змога представити свою позицію нарівні із протилежною стороною.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції державі надається вільний вибір засобів, які будуть використані для гарантування учасникам судового процесу цих прав. Одним із таких засобів є інститут правової допомоги.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права (рішення Конституційного Суду України від 12.04.2012 у справі № 9-рп/2012).

Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення (ст. 131-2 Конституції України).

У ст. 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку (ч. 7 ст. 4 ГПК України).

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, право особи на справедливий суд ґрунтується на законодавчих актах вищої юридичної сили — Конституції України та Конвенції.

Необґрунтованим є обмеження права особи на отримання професійної правничої допомоги з тих підстав, що місцезнаходження чи місце проживання останньої в умовах війни опинилося в окупації, особливо враховуючи динамічну зміну лінії фронту та переліку окупованих / деокупованих територій.

Чинне процесуальне законодавство не забороняє таким особам виступати як позивачами, так і відповідачами в суді, тобто визнає їх процесуальну правоздатність.

Джерело: Ізмаїльська районна державна адміністрація