У Національному природному парку «Тузлівські лимани», серед густих очеретяних заростей та піщаних ділянок, мешкає крихітна, майже непомітна для людського ока істота — бурозубка мала. Попри свої мікроскопічні розміри, цей маленький ссавець володіє однією з найдивовижніших та найекстремальніших адаптацій у тваринному світі.

Бурозубка мала веде неймовірно активний спосіб життя: її серце б’ється з шаленою швидкістю, а через надзвичайно швидкий обмін речовин вона змушена їсти майже безперервно. Щодня вона полює на комах, личинок та павуків, виконуючи важливу місію — контролює чисельність безхребетних та підтримує природну рівновагу в екосистемах лиманів.

Проте найбільша таємниця цього звірка розкривається з настанням холодів. Щоб пережити зиму в умовах дефіциту їжі, бурозубка буквально… зменшує сама себе! У науці це рідкісне явище отримало назву «феномен Денеля».

Що відбувається з організмом бурозубки взимку:

• Мозок тварини зменшується в об’ємі на 15–30%;
• Череп реально стає меншим — не лише через усушку мозку, а й завдяки складній перебудові кісткової тканини;
• Внутрішні органи (серце, печінка, нирки) значно зменшуються в розмірах;
• Кістки стають тоншими, а загальна довжина тіла та його маса скорочуються на 20–30%.

Найдивовижніше, що навесні запускається зворотний процес: мозок та органи знову збільшуються, а організм фактично «перезапускається». Для дорослого ссавця така здатність є майже унікальною. Оскільки мозок — один із найбільш енергозатратних органів, його зимове «стиснення» дозволяє бурозубці кардинально знизити витрати енергії й вижити без впадання в зимову сплячку.

У НПП «Тузлівські лимани» бурозубка мала є малочисельним і дуже рідкісним видом. За весь час досліджень науковці парку зафіксували її лише двічі — на узбережжях лиманів Хаджидер та Малий Сасик.

Ця крихітна істота є яскравим доказом того, наскільки винахідливою може бути еволюція дикої природи Одещини.

Джерело: volnorez