Одеські історики й археологи закликають розширити дослідження та облаштувати меморіал на місці одного з найтрагічніших осередків радянського терору на півдні України — спецоб’єкта НКВС «Татарка», що в Одеській області, де поховано кілька тисяч жертв комуністичного режиму. Про це інформує Український інститут національної пам’яті.

Місце масових поховань розташоване на південній околиці Одеси — біля шостого кілометра Овідіопольської дороги.

У 1930–1940-х роках тут діяли каральні підрозділи НКВС: людей привозили після нічних «троєк», розстрілювали й ховали без хрестів, без імен, без права на пам’ять.

«Це — українська Биківня Одеси, полігон смерті, який Москва намагалася стерти з карти пам’яті», — підкреслюють історики.

Перші рештки жертв масових розстрілів 1937–1938 років — понад тисячу тіл — виявили у 2007 році. Під час подальших досліджень Українського інституту національної пам’яті та волонтерів-істориків у 2021 році знайшли 29 окремих могильників із людськими останками.

За оцінками УІНП та на підставі архівних матеріалів, загальна кількість похованих може сягати від кількох до восьми тисяч осіб. Серед убитих — селяни, вчителі, військові, священники; польські, болгарські, єврейські та українські громадяни — всі ті, хто заважав радянській владі своїми переконаннями, вірою чи просто свободою думки.

«Татарка» не поодинокий випадок — подібні трагедії відбувалися в Биківні під Києвом, у Вінниці, у Харкові. Проте одеське поховання є одним із найбільших на півдні України», — зазначають науковці.

Щоб відновити імена загиблих і повернути їм гідність свідків репресій, археологи, історики та судові експерти закликають провести масштабні ДНК-ідентифікації та звести належний меморіал на території Одеси й в Одеській області.

«Одеса — місто, що зберігає пам’ять про найтемніші сторінки тоталітаризму. Тут убивали за мову, за віру, за небажання бути рабами імперії. Коли нині Росія знову приносить терор на українську землю, ми маємо голосно заявити: ми знаємо своїх катів і ми знаємо своїх мучеників. Ці місця мають стати національними меморіалами — просторами історичної освіти та вшанування не лише для України, а й для всього світу», — йдеться в повідомленні УІНП.