Одеський Спасо-Преображенський кафедральний собор було пошкоджено в результаті однієї з атак рф 23 липня 2023 року. Унаслідок російської атаки того дня була пошкоджена права частина собору, яку було пробито ракетою до мінус першого поверху, всередині будівлі здійнялась пожежа. Окрім того, половина собору лишилася без даху, були порушені центральні палі, фундамент. Також вилетіли всі вікна та ліпнина. Торік Італія підписала договір з Україною про відновлення Спасо-Преображенського собору в Одесі. Як відомо, у січні минулого року історичний центр Одеси внесли до списку ЮНЕСКО, а згодом охоронна зона розширилася. Про те, чи надходить обіцяна допомога з відбудовою собору, розповів в інтерв’ю виданню «Укрінформ» мер Одеси Геннадій Труханов, передає інформаційна агенція «Юг.Today».

Одеський міський голова поділився, що темпи європейських структур та їх механізми є розтягнутими, на його думку, через те, що, на відміну від України, на їх територіях бойові дії не ведуться:

«На сьогодні ми маємо перший досвід роботи з ЮНЕСКО. Його поки складно назвати ідеальним. Ті протоколи і темпи, за якими працюють європейські структури, для нас незрозумілі. Зараз – «притирання». Ми не розуміємо їхніх розтягнутих механізмів, адже Європа взагалі нікуди не поспішає, у них над головами не літають ракети».

Поштовхом для співпраці, за словами Геннадія Труханова, став Спасо-Преображенський собор, який є пам’яткою історії. Однак, розпочала відновлення єпархія самотужки:

«Це – не пам’ятка архітектури, але пам’ятка історії, адже побудований з нуля лише 15 років тому. Після влучання в собор ракети приїхали італійці та пообіцяли виділити гроші на проведення в ньому протиаварійних робіт. Через пів року дискусій уряд Італії вирішив виділити на Собор 500 тисяч євро. Уявіть, що б за пів року сталося з собором, якби єпархія не почала відновлювати його за власні кошти?»

На сьогодні, місто все ще очікує обіцяної фінансової допомоги для відновлення собору, адже відповідні процедури та дослідження займають багато часу:

«Кошти за угодою між урядом Італії та ЮНЕСКО мали йти саме через останню організацію. Ми неодноразово зустрічалися з представниками Італії та ЮНЕСКО і я зауважив, що зустрічі наші приємні, але непродуктивні, адже ми вже відбудували майже весь дах храму за кошти єпархії, а від ЮНЕСКО все ще чекаємо тих грошей. Італія зі свого боку передала кошти тільки навесні, але ЮНЕСКО без попередніх експертних досліджень та прозорих процедур з відбору підрядників гроші теж не може перевести напряму на собор. Тому ми чекали експертів ЮНЕСКО, досліджень, сканування та документування руйнувань і так далі. Я просив: дайте ці гроші, вони хоч цеглу на них куплять – але ЮНЕСКО так не працює. З такими темпами ми відбудуємо храм своїми силами».

Отже, 500 тисяч євро від Італії, як повідомив Геннадій Труханов, не дійшли. Слід зазначити, що в березні 2024 року Одеська мерія заявила, що координаторка ЮНЕСКО в Україні Кʼяра Децці Бардескі повідомила міську раду про отримання міжнародною організацією траншу 500 000 євро від уряду  Італійської Республіки на відновлення собору. Наразі мер висловлює сподівання щодо фінансування часткової відбудови даху храму у середині липня, адже більшу його частину вже за власні кошти полагодила єпархія:

«Ми просили ЮНЕСКО зафіксувати ці роботи та виділити нам за них кошти, які ми б спрямували на подальшу відбудову. Але в Італії та в організації відповіли, що за вже виконані роботи вони грошей не можуть дати, бо є процедури та їхнє законодавство. Залишилося полагодити близько 160 кв. метрів покрівлі в епіцентрі прильоту, адже пошкоджені вибуховою хвилею понад 2,5 тис. кв. метрів полагодила єпархія. Тобто за частину італійських коштів відремонтують ту частину даху, в яку було влучання. Решту грошей опанують пізніше».

Щодо допомоги у відбудові пам’яток архітектури в Одесі наразі також поки що немає ніякої конкретики.

Фото – Спасо-Преображенський кафедральний собор, з сайту Одеської міськради

Підготувала Амєлія МИЙНОВА