У Європі лише три країни відповідають вимогам щодо наявності у повітрі дрібних частинок, що викидаються транспортними засобами та промисловістю, які можуть спричинити проблеми зі здоров’ям (PM2,5).

Про це повідомляє The Guardian з посиланням на звіт IQAir, швейцарської організації з контролю якості повітря, яка збирає дані з понад 30 тисяч станцій моніторингу по всьому світу.

Згідно з новим звітом, лише сім країн відповідають міжнародним стандартам якості повітря, а смертельне забруднення повітря подекуди погіршується через відновлення економічної діяльності та токсичний вплив диму лісових пожеж.

Зокрема, зі 134 країн і регіонів, досліджених у звіті, лише сім – Австралія, Естонія, Фінляндія, Гренада, Ісландія, Маврикій і Нова Зеландія – відповідають вимогам Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо дрібних часток у повітрі, які викидаються автомобілями, вантажівками та промисловими підприємствами. 

"Попри те, що повітря у світі загалом набагато чистіше, ніж було в більшій частині минулого століття, все ще є місця, де рівень забруднення особливо небезпечний. Згідно зі звітом IQAir, у найбільш забрудненій країні, Пакистані, рівень PM2,5 більш ніж у 14 разів перевищує стандарт ВООЗ, а Індія, Таджикистан і Буркіна-Фасо є наступними за рівнем забруднення країнами. Але навіть у заможних країнах, які швидко розвиваються, прогрес у зменшенні забруднення повітря знаходиться під загрозою. Канада, яка протягом тривалого часу вважалася країною з найчистішим повітрям у західному світі, минулого року стала найгіршою за вмістом PM2,5 через рекордні лісові пожежі, які спустошили країну, в результаті чого токсичні випари поширювалися на всю країну та в США. Тим часом у Китаї минулого року покращення якості повітря було ускладнене відновленням економічної активності внаслідок пандемії Covid-19, у звіті виявлено підвищення рівня PM2,5 на 6,5%", - пише видання.

Також в IQAir наголосили, що забруднення повітря вбиває приблизно 7 мільйонів людей у всьому світі на рік – більше, ніж СНІД і малярія разом узяті – і цей тягар найбільше відчувається в країнах, що розвиваються, які покладаються на особливо брудне паливо для опалення, освітлення та приготування їжі в приміщенні.