З самого початку повномасштабного вторгнення багато жителів з Ізмаїльського району доєдналося до різноманітних ініціатив з допомоги ЗСУ. Окрім збору та транспортування необхідних нашим захисникам продуктів, засобів гігієни, предметів побуту, це і виготовлення таких речей, під які взагалі не пристосована промисловість а ні нашої, а ні будь якої іншої країни. Наприклад, плетіння сіток та «кікімор». Зараз в районі постійно працюють кілька осередків, у яких волонтери щоденно плетуть засоби захисту для тих, хто захищає наше життя на передовій. І всі якось звикли, що ця кропітка праця є безоплатною.

Але чи має так бути? І чи можна залучати до таких занять людей, які на поточний момент знаходяться у пошуку роботи, та платити їм за це кошти? Адже, наприклад, те ж плетіння сіток зараз і є тими самими суспільно-корисними роботами, до яких центри зайнятості, згідно закону, мають право залучати безробітних. Може так і справа піде швидше, і люди заробіток матимуть?

Ці питання журналістка інформаційної агенції «Юг.Today» поставила директору Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості Володимиру Довгалю. Спойлер: виявилося, що держава може оплачувати не тільки плетіння сіток, а й багато інших робіт зі сприяння обороноздатності країни.

 – Володимире Олександровичу, чи може Ізмаїльська філія Одеського обласного центру зайнятості зараз допомогти волонтерським організаціям, а значить і ЗСУ, направивши людей на допомогу? Що потрібно, аби це можна було зробити? І чи є наразі на обліку такі люди, які могли б бути задіяні у подібних роботах.

 – Так, можна. Ізмаїльська районна державна адміністрація на виконання діючого законодавства 18 березня затвердила розпорядження про трудовий обов’язок на території Ізмаїльського району. І ми вийшли з зустрічною пропозицією. У нас є така громадська організація «Павучихи Ізмаїла». Вони вже два роки поспіль плетуть маскувальні сітки. Зараз в них багато матеріалів і багато замовлень. Військові чекають на ці замовлення, але виконувати їх немає кому. Тож ми хочемо допомогти. До речі, на Одещині вже є такий досвід. У Подільському районі в одній з громад люди плетуть загороджувальні сітки для вилову мін. Цей досвід я запропонував перенести в наш район під час наради голови райдержадміністрації з головами громад. Тим паче, що є потреба. В нас постійно говорять, що з цим добре впораються громадські організації. Але ці роботи можна оплачувати, а не просто чекати, що їх виконають на громадських засадах.

До того ж, з 1 березня поточного року вступила в дію постанова Кабінету міністрів України, яка регламентує виплату соціальної допомоги переселенцям. Згідно неї, аби ВПО працездатного віку, які не зайняті доглядом за дітьми чи членами родини, які його потребують, продовжували отримувати допомогу, вони мають або займатися підприємницькою діяльністю, або отримати ваучер на навчання, або шукати роботу через службу зайнятості. У зв’язку з цим до нас почали активно звертатися переселенці, тобто кількість людей, які шукають роботу, зросла.

 – Але чи погодяться ці люди плести сітки? Адже, скоріш за все, більшість з них шукає більш кваліфіковану роботу, і, мабуть, більш оплачувану.

 – В нас багато переселенців, і не тільки, коли ми пропонуємо їм роботу, жаліються на те, що їх не влаштовує роботодавець, що їм пропонують невеликі зарплати, незручний графік тощо. А громадянська організація пропонує дуже гнучкий графік – працювати можна, коли є час. Головне, щоб виходило 40 годин на тиждень. Тож ми можемо зробити так, щоб ці люди отримали можливість працювати та приносити користь нашим Збройним Силам, напряму допомагали обороні країни.

І взагалі, є гроші, є програма «Армія відновлення». У всій країні вона працює вже другий рік. А наш район якось осторонь знаходиться, нібито війна і не в нас, а десь далеко. Ми вирішили трохи розворушити цю ситуацію. Враховуючи, що обстановка стає все більш тривожною, треба не просто десь сидіти і розповідати, «як ми хочемо працювати», а й робити щось конкретне. Це не тільки у нас так. Тому і з’явилася відповідна постанова Кабміну. У ньому вказані не тільки ці роботи. Там і підготовка сховищ, зокрема в школах, там і благоустрій… В Херсонській, Миколаївській та Полтавській областях безробітні в першу чергу залучаються до ліквідації завалів після обстрілів. Теж саме могли б робити в нас після влучень в інфраструктуру порту, в житлові будівлі. Сьогодні це робиться на громадських засадах. Але парадокс – це можна робити, оплачуючи роботу людей, які зараз позбавлені джерел доходу. І ще дуже важливо те, що для них це стаж для майбутньої пенсії. 

Нам Володимир Олександрович також розповів, що воїни, які приїжджають до Ізмаїла, дуже дякують місцевим «павучихам». Бо результат їхньої роботи в прямому сенсі рятує життя. Так нещодавно два дрони, які летіли на наші позиції, просто заплуталися в сітках.

 – Залучення безробітних до таких робіт тільки в планах, чи вже зроблені якісь конкретні кроки, що наближають вас до реалізації ідеї?

 – Зараз ми знаходимося на етапі підготовки розпоряджень на рівні ТГ. Я тільки но спілкувався з цього приводу з міським головою Ізмаїла Андрієм Абрамченко (наша розмова відбувалася 2 квітня – Авт.). Завтра плануємо завітати до Суворовської громади. А от вчора були в Саф’янівській. Вони в нас вирвалися вперед. В них це розпорядження фактично готове.

 – Яку інформацію має містити таке розпорядження?

– В громадах мають визначити підприємство-замовника робіт та види робіт, а також опрацювати організаційні питання. А наше завдання – знайти людей, які здатні ці роботи виконати, та заплатити їм заробітну плату з коштів Страхового фонду.

 – Якою буде ця заробітна плата? Скільки, наприклад, отримуватиме людина, яка плете сітки?

 – Це буде «мінімалка» за умови повністю відробленої норми часу. На осіб, які виконують суспільно-корисні роботи, розповсюджуються усі норми трудового законодавства. З ними укладаються строкові трудові договори.

Довідка. З 1 квітня 2024 року мінімальна заробітна плата в Україні зросла з 7 100 грн до 8 тис грн. Таке зростання було закладене у Держбюджеті-2024. Погодинна мінімальна зарплата зросла до 46 грн.(джерело – «Економічна правда»). 

– Комусь ви вже такі вакансії пропонували?

– Так. Ми не чекаємо, коли все буде готово. Ми це робимо паралельно, тому що з людьми зараз дуже важко. Тому ми вже зараз дізнаємося, чи будуть люди, які знаходяться в пошуках зайнятості, згодні брати участь у таких роботах. Одночасно працюємо з територіальними громадами, а потім почнемо конкретно працювати з підприємствами, які будуть замовниками робіт. І коли вже будуть створені всі умови для роботи, оговорені всі організаційні питання, питання транспортування, оплати, тоді ми зможемо направити туди людей та гарантувати їм виплату заробітної плати.

– Наведіть, будь ласка, приклади робіт, про виконання яких вже вдалося домовитися.

– Це благоустрій території. Наприклад, в Озерному це буде очистка прибережної зони озера Ялпуг. Кожна територіальна громада з того переліку, який є в розпорядженні райдержадміністрації та в постанові Кабміну, визначає, що для неї пріоритетне. Роботи можуть бути різні. Так голова Ізмаїльської РДА Родіон Абашев запропонував додати до переліку прибирання місць стоянок транспорту на трасі Одеса-Рені. В одному з сіл Вилківської громади прибиратимуть місцеве сміттєзвалище. Тут головне, щоб були бажаючі це робити.

– Чи передбачене транспортування для таких робітників? Адже їм може бути зовсім незручно їздити на роботу зі свого місця проживання.

– Так, передбачено. Кожна громада визначає це окремо в себе. Якщо є необхідність возити людей, це робитимуть. Наприклад, як от заплановані роботи в Озерному, а люди живуть на базі «Прибой». І вони не згодні ходити пішки. Ось якраз поки ми з вами спілкуємося, мені телефонували з громади з приводу цього питання. Постанова Кабміну у таких випадках передбачає оплату проїзду. Яким чином це відбуватиметься в кожному конкретному випадку, вирішувати мають на місцях.

– Деякий час тому обговорювалося питання залучення безробітних до розчистки поваленого лісу на території Вилківської громади, а точніше Дунайського біосферного заповідника. Чи вийде щось з цієї ідеї, враховуючи, що там робота важка і потребує чоловічих рук?

– Так, була така пропозиція з боку керівництва району. Я спілкувався на цю тему з Вилківським міським головою Матвієм Івановим. І ми дійшли висновку, що це достатньо важка праця. Я спочатку припускав, що може жінки могли б якийсь хмиз збирати, невеликі гілки. А там великі стовбури, цілі дерева. Потрібна чоловіча сила. А ми такого ресурсу, на жаль, на сьогодні тимчасово не маємо. І там більше потрібна механізована робота. Її можуть виконати підрядники, в яких є техніка. Лише після цього черга дійде до ручної праці. Тож об’єкт з переліку тимчасово виключили. Якщо в нас з’являтимуться чоловіки, яких можна буде долучати, то, можливо, ми до цієї теми повернемося.

Взагалі, нам, що більше різних об’єктів та різних робіт, за аналогом, як у магазинах різного товару для різних категорій споживачів, тим краще. Ми шукаємо можливості пропонувати різноманітні вакансії, щоб у людини не складалася така ситуація, що її примушують робити щось одне. А щоб був вибір з трьох-чотирьох, а краще більше, робіт.

– Скільки людей ви плануєте таким чином тимчасово працевлаштувати?

– На це питання важко відповісти. Ми можемо багато планувати, але люди можуть сьогодні сказати «так», а завтра – «ні». Поки на рівні окремих ТГ знаю, що Саф’янівська громада планує працевлаштувати на рік 50 людей. В Ізмаїлі поки йде мова про десь про десять. Але це поки в планах, а не в бюджеті. Коли будуть договори, кошториси, тоді ми вже зможемо надати конкретні цифри. Зараз від прогнозованої цифри залежить фінансування. Зараз область вимагає, щоб ми якомога швидше вирішили всі організаційні питання, щоб була можливість планувати конкретну суму витрат. Справа в тому, що такі суспільно-корисні роботи зараз дуже активно йдуть на півночі області. Так, у Подільському районі вже використали річний бюджет. І зараз з нашого кошторису для них забрали 400 000 гривень. Якщо ми й надалі будемо зволікати, залишимося ні з чим, як і у минулому році. Зараз ми працюємо з ближчими до нас громадами, потім напрацьований досвід намагатимемося розповсюдити у всьому районі.

– А люди будуть? А якщо людина умовно з вищою освітою та досвідом просто відмовлятиметься виконувати некваліфіковану працю?

– На сьогодні, як це не дивно, багато людей жаліються, що в них немає роботи. Але, коли справа доходить, наприклад, до конкретного переселенця, то виявляється зовсім інше. Тому зараз державна програма підтримки переселенців направлена на те, щоб підтримувати тих, хто є активним учасником економіки і своєю працею, сплатою податків підтримує обороноздатність країни. А ті, хто ніяк не хоче брати участь в житті суспільства та держави, залишаються без підтримки з боку держави.

Довідка. Допомогу можуть отримати люди, які були змушені покинути домівки та переїхати до більш безпечних громад на території України та отримали статус і довідку ВПО. Щомісяця це 2000 грн для кожного дорослого та 3000 грн для дітей та людей з інвалідністю. Кошти перераховують на картку єПідтримка, а витрачати їх можна без обмежень — розраховуватися за товари й послуги, знімати готівку або ж допомагати ЗСУ (джерело – «Дія»).

Щодо права відмовитися виконувати такі роботи, то воно є. Але тоді людину знімають з обліку, відмовляють у виплаті допомоги та видають довідку про те, що вона відмовилася від працевлаштування. І освіта, і досвід при працевлаштуванні, звісно враховується. Якщо вони в тебе є, є вакансії, яким вони відповідають, і ти згодний, умовно, йти працювати в «Нібулон» чи в «Ощадбанк», будь ласка. Зараз в нас вакансій, на які шукають людей з вищою освітою та досвідом роботи, дуже багато. Але більшість переселенців, які на поточний момент йдуть до центру зайнятості, востаннє офіційно працювали у минулому сторіччі. Є такі, які усе життя не працювали – доглядали дітей. Так вища освіта є, але… І взагалі, ті люди, які активно шукали роботу, вони вже давно працевлаштовані. Залишились ті, яким вона не дуже була потрібна. Але зміна порядку нарахування соціальних виплат змушує їх звертатися до служби зайнятості.

Нам з цими людьми не дуже легко, ми розуміємо важкість їхньої ситуації, ми розуміємо їхню агресію. Але є державна політика. І є розуміння того, що надворі не мирний час, і правила життя змінилися.

Діана ГЕРГІНОВА

Джерело: «Юг.Today»