Станом на 14 березня Державна екологічна інспекція видала дозвіл на вилов риби двом підприємствам з Вилкового. Ще чотирьом на той момент чиновники дали обіцянку, що «ось-ось». Про це журналістці інформаційної агенції «Юг.Today» повідомила керівниця ТОВ «Вилковський рибзавод» Ольга Білова. Нагадаємо, що за кілька днів до цього ми вже спілкувалися з Ольгою Вікторівною стосовно ситуації з наданням вказаних вище дозволів. Докладніше про це, також про те, чому виловлені у перший день роботи рибалками сорок три оселедці стали ледь не золотими, можна прочитати у нашій попередній статті.

Проте і майже за тиждень після резонансного затримання працівників підприємства їхній улов залишався таким самим дорогоцінним. При чому у прямому сенсі цього слова.

«Ми ловимо рибу на дуже маленькій ділянці. Рибалки всі бояться… Ось зараз всі три мої човни під’їхали та здали мені вилов – всі три човни по одному кілограму. Уявляєте, який в мене прибуток на підприємстві? Вони привезли кіло риби, а палива на скільки витратили?..» – описує ситуацію Ольга.

Промисел рибалки зараз здійснюють в межах міста. На територію Дунайського біосферного заповідника їм заходити не можна. Хоча, каже наша співрозмовниця, межі установи знаходяться набагато нижче, тож можна було б навіть за таких умов розширити «поле роботи». Але і це зараз не дозволено.

«Хто вранці встиг встати першим в чергу, той може впіймати кілограмів десять. А інші, ну не можуть ж всі бути першими, по кілограму ловлять», – пояснює секрет «надвеликих» уловів керівниця підприємства.

Це, звісно, сарказм. Але питання в іншому – а де ж риба, чому вона не потрапляє в сітки?

«Ми зараз не здійснюємо лов на тих ділянках, на яких робили це раніше. Дунайка заходить з моря, і от там, поблизу, її і треба ловити. Далі вона розходиться по всіх рукавах. Тому нам і важко її впіймати. Риба заходить на територію Румунії, а ми ж туди зайти не можемо. А там в них глибини більше, і розчищають вони більше. Є ще одна проблема – у нас тут судноплавний канал. І коли судно стоїть, чекає, з човна не можна розкидати сітки. Ми відслідковуємо навігацію, якщо бачимо, що йдуть кілька суден поспіль, рибалки стоять та чекають, поки вони звільнять канал. А чекати можна й дві, й три години. І може статися, що судно йде, йде і раптом кидає якір. І все!» – описує сьогодення риболовних підприємств Ольга.

Хтось скаже, «сорок років мак не родив, а голоду не було». І в дечому матиме рацію. Все ж дунайка – не стратегічний продукт, а делікатес. Ну не буде на прилавках Одещини у цьому році дунайського оселедця, ну купуватимуть більше норвезького. Але в тому то й питання, дунайка на прилавках є. Ба більше, з’явилася вона там задовго до того, як її взагалі дозволили ловити.

Ольга переслала нам відео, на якому торговець рибою в Одесі вихваляється тим, що 23 січня 2024 року він продає «свіженьку дунаєчку». Чоловік каже, що таке буває дуже нечасто. А ось цього року ось так. І вже збирає замовлення на солоного та копченого оселедця. Дивно, чи не так? Адже не своїм ж ходом та дунайка з Вилкового до Привозу дійшла.

Підприємці, які зараз, коли вже риба «пішла», приїздять до Вилкового за смачним товаром, каже наша співрозмовниця, дунайку збирають по всіх рибалках – там десяток кіло, там п’ять, там тридцять. Назбирав сотню-півтори і щасливий поїхав торгувати.

«Ось я, наприклад, вчора нікому нічого не продавала. В мене було кілограмів сорок, і покупець попросив залишити її та ще трохи поназбирати. І так само невеликий улов був і у інших підприємств. Якщо чесно, я не розумію звідки риба на прилавках. У нас, тих, хто придбав лоти, у всіх таке питання. Це питання до Рибоохоронного патруля. Чому вони на ринках не вимагають документи на товар?» – ділиться роздумами Ольга.

За тим, що відбувається на ринку, підприємиця постійно слідкує. Перший раз про те, що в продажу вже є дунайка, дізналася з вищезгаданого відео. Потім делікатесного оселедця почали масово продавати вже у лютому – тоді, коли рибалки навіть ще не брали участі в аукціонах.

Ми поцікавилися, чи можуть теоретично одесити ловити дунайку десь в морі біля міста.

«По-перше, в морі зараз взагалі рибу ловити заборонено. По-друге, це буде не дунайський оселедець. Дунайка – це та риба, яка зайшла до гирла Дунаю, вона тут поїла добре, в неї всередині вся мікрофлора змінилася, і ось вона вже дунайка», – розповідає Ольга.

Тож де це загадкове місце, де дунайка пливе косяками і її можна безперешкодно ловити?

«У нас в морі є Жебріянівська бухта. Саме там завжди в лютому з’являється перший оселедець. Вона там чекає часу, аби зайти до гирла. Раніше, коли в море можна було виходити, ми отримували морські дозволи. Зараз отримуємо тільки дозволи для роботи на річці. Так от, раніше ми вже в лютому ловили дунайку вставними сітками. Тобто ми припускаємо, що рибу, яку продавали у січні та лютому, ловили саме тут. Але тільки припускаємо, бо за руку ми ж тут нікого не спіймали», – виказує припущення підприємиця.

Як би там не було, у цьогорічних реаліях вся дунайка, яка потрапила на прилавки до 1 березня, виловлена незаконно. А ось хто та яким чином її виловив, не потрапивши на очі екологів, прикордонників та інших контролюючих служб, питання цікаве. І відповіді на нього ми так і не знайшли. Тож друга частина заголовку до нашої публікації залишається риторичним питанням.

Діана ГЕРГІНОВА

Джерело: yug.today