Успіхи України на полі бою у 2026 році можуть змусити президента Росії Володимира Путіна переглянути свою стратегію досягнення перемоги та зробити ставку на удари великої дальності, щоб змусити Україну капітулювати протягом зими 2026–2027 років. Тому, найімовірніше, жодних зрушень у мирному процесі до кінця зими не буде, вважають аналітики Інституту вивчення війни.

Як пояснюють аналітики, у червні 2024 року Путін сформулював свою концепцію перемоги, згідно з якою безперервне просування російських військ – хай навіть повільне й поступове – мало неминуче призвести до краху української оборони та змусити Україну прийняти російські вимоги. Однак з березня 2026 року російські війська практично не досягли територіальних успіхів, тоді як українські сили провели успішні контратаки на Куп’янському, Олександрівському та Лиманському напрямках.

Тепер російський диктатор переглядає цю свою початкову концепцію перемоги й робить акцент на примушенні України до капітуляції за допомогою російської кампанії ударів великої дальності.

Виходячи з цього, вкрай малоймовірно, що Путін погодиться на запропоноване США та Україною припинення ударів великої дальності по енергетичній інфраструктурі, оскільки така угода завадила б російській ударній кампанії. Також малоймовірно, що Путін піде на будь-який істотний прогрес або поступки в переговорному процесі до завершення російської кампанії ударів великої дальності взимку 2026–2027 років, вважають аналітики.

При цьому російська стратегія перемоги, заснована на ударах великої дальності нинішнього типу, залежить від здатності Росії масово застосовувати реактивні безпілотники та проривати українську ППО. Україна активно розробляє засоби протидії цим безпілотникам, проте незрозуміло, як швидко вона зможе розпочати їхнє масове застосування, зазначають в ISW.

Джерело: УНІАН