У Сараті відбувся ярмарок рослин, який об’єднав садівників, майстрів та місцевих виробників(фото)
31 жовтня у селищі Сарата відбувся ярмарок рослин, домашньої продукції та виробів ручної роботи. Його організувала громадська організація «Злагода» на чолі з мешканкою Сарати Ольгою Небогою в сквері «Шпаківня». До підготовки заходу також долучилася Анастасія Кюркчю. На ярмарку побувала журналістка інтернет-видання «Махала».
На захід приїхали учасники з Камчика, Арциза, Ізмаїла, Плахтіївки та інших населених пунктів Бессарабії. Вони привезли декоративні рослини, саджанці, домашню випічку, натуральне мило, авторські книги, прикраси, вироби з дерева та інші речі, створені власноруч.
Але організатори задумували захід не лише як майданчик для торгівлі. Тут можна було поспілкуватися, послухати музику, відвідати майстер-класи, придбати щось для саду чи дому та просто провести час серед людей.
Як народилася ідея ярмарку в Сараті
За словами Анастасії Кюркчю, ідея проведення ярмарку виникла не випадково. Подібний захід жінки вперше організували ще до повномасштабної війни, п’ять років тому. Тоді цей досвід виявився вдалим, однак після початку війни повторити захід довго не вдавалося. Цього року організаторки вирішили повернутися до ярмарку.
«Ми довго не наважувалися повторити цю подію, але весь час хотіли це зробити. Після початку війни у нас усе якось не виходило, і ось зараз задум вдалося втілити», — розповіла Анастасія.
Після першого ярмарку Анастасія захопилася рослинами. П’ять років тому вона переїхала до Литви, де вступила до коледжу лісового господарства. Зараз жінка не лише професійно займається озелененням, а й розвиває за кордоном власний невеликий бізнес. Після повернення в Україну вона планує застосувати набутий досвід і на рідній землі.
Поблизу місця проведення ярмарку, на території власного подвір’я, голова ГО «Злагода» Ольга Небога кілька років тому почала створювати сад. З часом він розрісся настільки, що виникла потреба шукати можливості для реалізації вирощених рослин. Так ідея створення саду поступово переросла в задум організувати ярмарок.
«Сьогоднішній ярмарок — це не лише місце, де виробники можуть реалізувати свої товари. Ми хотіли, щоб це був захід, на якому люди могли б приємно провести час: щось поїсти, відпочити, відчути атмосферу, побути зі своїми дітьми», — зазначила Ольга Небога.
Організаторки розповіли, що учасників ярмарку шукали через соціальні мережі та особисті знайомства.
«Один майстер радив іншого, передавали контакти знайомих, а інформація про ярмарок поступово поширювалася. Ну і, звичайно, не останню роль у цьому зіграв інтернет», — поділилися жінки.
Рослини для саду і речі, зроблені власноруч
Ми вирішили ближче познайомитися з учасниками ярмарку та дізнатися, що вони представили цього дня. Однією з майстринь, яка приїхала до Сарати, була Тетяна Караган з села Камчик. Вона привезла кашпо зі штучного ротангу, які виготовляє для власного саду, а на ярмарку вперше представила свої вироби на продаж.
«Я плету кашпо зі штучного ротангу. Він не боїться ні морозу, ні сонця. Вироби з нього можна використовувати як у будинку, так і в саду. У мене вдома вони переважно прикрашають сад. Участь у сьогоднішньому ярмарку — перший подібний досвід у моєму житті», — розповіла майстриня.
Тетяна додала, що їй дуже сподобалася атмосфера ярмарку, усміхнені та щасливі люди. За її словами, вона була приємно здивована, що навіть у наш неспокійний час можна організувати такий захід, відволіктися від буденних турбот і просто приємно провести час.
Рослини на ярмарок привезли також Тетяна та її син Всеволод — власники розсадника «Зелена лінія» з Ізмаїла, який працює вже понад 13 років.
«Починали вирощувати потроху, а тепер у нас велика територія, де представлено багато різних позицій. До Сарати ми привезли ялівці, кипариси, сосни та ялинки, декоративні трави, міскантуси, барбариси та інші рослини», — розповіла власниця розсадника.
Підприємці також зазначили, що розвивають свою справу через соціальні мережі Instagram і TikTok, а рослини відправляють замовникам по всій Україні.
Хліб на італійській заквасці та дитячі історії
Серед учасників ярмарку була й пані Олена з села Камчик. Вона привезла домашній хліб на заквасці, рулети з горіхово-маковою начинкою та медовий пряник.
«Я приїхала з Камчика і представляю хліб на заквасці. Закваска називається Lievito Madre. Це італійська закваска на яблуках, яку я сама виводила», — розповіла пекарка.
За її словами, спочатку випічка була лише домашнім захопленням. Як багатодітна мама, вона хотіла дбати про здоров’я дітей і готувати для них корисну їжу. Саме це й спонукало її випікати хліб на заквасці. Згодом жінка почала пекти не лише для своєї родини, а й продавати продукцію через магазини.
Поруч зі смаколиками та рослинами на ярмарку можна було побачити й авторські роботи Аліни Кеслер. Жінка вже п’ять років живе в Сараті, хоча родом з Центральної України. Вона представила власні листівки та книгу «Щоденник неймовірного Фокса», яку самостійно написала й проілюструвала.
«Це моя перша авторська дитяча книга. Вона пізнавальна і дуже цікава. У ній йдеться про дружбу, хороші звички, сварки та різні виклики, з якими можуть стикатися діти», — розповіла авторка.
Аліна також зазначила, що за освітою є педагогом, однак у цій сфері ніколи не працювала. Нині вона реалізовує свої творчі здібності, а вже незабаром планує представити читачам свою другу книгу.
«Найважливіше — взаємообмін любов’ю»
Окреме місце на ярмарку посідали волонтерські ініціативи. Валентина Парфута розповіла, що допомагає українським військовим з 2013 року.
«Зараз я пенсіонерка і волонтерка Червоного Хреста. В’яжу для військових шкарпетки, пояси, балаклави, рукавиці, шапки, а також шию невеликі подушки, які військові використовують під час відпочинку на позиціях. Це моє хобі, від якого я отримую задоволення», — розповіла Валентина.
За словами жінки, матеріали для роботи вона переважно купує власним коштом, а частину отримує від небайдужих людей.
«Щось я розпускаю зі старих речей, які вже не носять, а щось іноді приносять люди, які чують, що я в’яжу. За це я їм дуже вдячна», — зазначила волонтерка.
Готові вироби передають військовим через інших волонтерів або надсилають безпосередньо за адресами, які надають родини захисників.
Важливість таких ініціатив відзначали не лише учасники, а й відвідувачі ярмарку.
Артем Целіков приїхав з Арциза разом із мамою та її друзями. Його мама — творча особистість, яка представила на ярмарку власні вітражі, а її друзі займаються вирощуванням декоративних рослин. Тож Артем хотів підтримати їх у цей день.
На його думку, можливість спілкуватися та ділитися позитивними емоціями особливо важлива в нинішній час.
«Просто можна пережити будь-які часи, якщо разом переживати якісь спільні позитивні емоції та отримувати від спілкування одне з одним задоволення. І на цьому ярмарку це є, тут панує чудова атмосфера», — зазначив Артем.
Своїми враженнями від участі в ярмарку поділилася і його мама, майстриня Алла Целікова.
«Ми приїхали на ярмарок у цей чудовий сонячний осінній день. Нас запросили організатори, зокрема Ольга Небога, за що їй велика подяка. З перших хвилин ми відчули особливу атмосферу: музика, рослини, люди — тут усе сповнено спокою та радості. Тут відбувається обмін не лише творчістю, кулінарними виробами та тим, що люди виростили на нашій Бессарабській землі. Найважливіше — це взаємообмін любов’ю, яка примножується завдяки відвідувачам ярмарку. Хочеться подякувати організаторам за можливість відчути це», — зазначила вона.
Дитячі вироби та натуральна косметика
Свої роботи на ярмарку представили й учасниці дитячого гуртка, який діє при Сара́тському будинку культури. Дівчата виготовляють прикраси з бісеру, зокрема в українському етнічному стилі, а також кашпо, вироби в техніці макраме, віночки та інші декоративні речі.
Керівниця гуртка Катерина Баштян розповіла, що одним із напрямів їхньої роботи є проєкт «Відродження», мета якого — відроджувати українські прикраси в етнічному стилі.
«Ми відроджуємо українські прикраси саме в етнічному стилі. І все, що ми заробляємо, ми віддаємо на ЗСУ», — зазначила майстриня.
На ярмарку можна було побачити й продукцію майстрині з села Плахтіїївка Валерії Пісаролго, яка виготовляє натуральну косметику у вигляді мила. Вона розповіла, що основою для мила є рослинні олії, а луг попередньо змішується з водою або молоком. Для різних видів мила вона використовує різні види натуральних добавок — глину, мак, каву, кокосову стружку.
Окрім мила, майстриня виготовляє бальзами для губ з бджолиним воском, скраби, тверді шампуні, які підбирає залежно від типу шкіри голови, а також твердий засіб для миття посуду.
Чаї від Миколи Федька
Директорка Саратського історико-краєзнавчого музею Любов Клим представила на ярмарку трав’яні чаї, які виготовляє родина Миколи Федоровича Федька.
За її словами, у 1970–1980-х роках Микола Федорович очолював місцеве лісове господарство. За роки його роботи тисячі гектарів бессарабського степу були засаджені лісом.
«Нині Микола Федько живе у Глобиному на Полтавщині. Його родина продовжує працювати з рослинами та виготовляти трав’яні чаї. На ярмарку я пропоную відвідувачам скуштувати липовий чай, чай для зміцнення імунітету та інші трав’яні суміші», — розповіла директорка музею.
Окремо Любов Клим поділилася новиною про те, що незабаром у музейному дворі з’являться дві альбіції. Дерева за власний кошт придбала лікарка-стоматологиня Саратської лікарні Валентина Сергіївна Міцкевич.
Ярмарок у Сараті показав, що в одному просторі можуть зустрітися садівники, майстри, волонтери, домашні виробники, художники та просто люди, які хочуть провести день у невимушеній атмосфері, поспілкуватися й поділитися результатами своєї праці.
