Львівський окружний адміністративний суд визнав законною відмову прикордонників у перетині державного кордону України заброньованому військовозобов’язаному. Причиною стало неналежне оформлення документа, який мав підтвердити мету його поїздки за кордон під час відпустки. 

Вердикт суду у справі №380/7342/26 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Роботодавець також надав чоловікові відпустку з 10 до 19 квітня 2026 року. 12 квітня він намагався виїхати з України через пункт пропуску «Грушів — Будомєж», однак прикордонники відмовили йому в перетині кордону через відсутність належних документів, які підтверджували підставу для виїзду під час воєнного стану.

Позивач оскаржив рішення прикордонників у суді. Він наполягав, що надав оригінал наказу про відпустку, а законодавство не встановлює печатку як обов’язковий реквізит такого документа.

Важливий нюанс щодо документів

Суд не погодився з аргументами чоловіка. У рішенні зазначено, що для підтвердження мети поїздки він подав наказ про надання відпустки, на якому, зокрема, не було печатки роботодавця, хоча вона була на інших документах.

На цій підставі суд дійшов висновку, що під час прикордонного контролю чоловік фактично надав незасвідчену копію наказу про відпустку.

Суд послався на Правила організації діловодства та архівного зберігання документів, затверджені наказом Міністерства юстиції №1000/5. Відповідно до них копія документа набуває юридичної сили лише після її належного засвідчення.

Зокрема, на копії має бути напис «Згідно з оригіналом», зазначені посада, особистий підпис, ім’я та прізвище особи, яка засвідчує копію, а також дата засвідчення.

Окремо суд звернув увагу на важливу обставину: відповідно до правил діловодства, оригінал наказу про відпустку має зберігатися на підприємстві. Працівнику ж видається копія або витяг із документа.

Тому твердження позивача про те, що він пред’явив на кордоні оригінал наказу, не змінило оцінки суду. Документ, який був наданий прикордонникам, не відповідав установленим вимогам до засвідчення копій.

Бронювання не гарантує виїзд за кордон

У рішенні суд окремо наголосив, що сам факт бронювання не є безумовною підставою для виїзду за кордон під час воєнного стану. Військовозобов’язаний має надати документи, які підтверджують конкретну підставу для перетину державного кордону.

Суд також зазначив, що чинні правила не передбачають окремої процедури виїзду заброньованих працівників саме у відпустку. Відтак прикордонники мають оцінювати надані документи та заявлену мету поїздки в кожному конкретному випадку.

Водночас суд підкреслив, що ця відмова має разовий характер і сама по собі не позбавляє чоловіка можливості в подальшому виїхати з України. Для цього йому необхідно належним чином оформити копію наказу про відпустку та надати всі документи, необхідні для підтвердження права на перетин кордону.

Позивач просив визнати рішення про відмову у виїзді протиправним і скасувати його, а також стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду. Загальна сума заявлених вимог перевищувала 21 тисячу гривень.

Однак суд повністю відмовив у задоволенні позову, визнавши дії прикордонників правомірними.

Джерело: ТСН