Плюс сім градусів у квартирах. У такій холоднечі близько трьохсот тисяч людей торік виживали на київській Троєщині. Чи не повториться колапс цього року? Ми провели комунальну інспекцію найвразливішим районом Києва. І з’ясували, що мешканці, не чекаючи дива, подекуди взялИ підготовку до зими в свої руки.

Ба більше — готові ділитися досвідом. Чим комунальним активістам допомогла держава та місто — у спецпроєкті ведучої ТСН Наталі Островської «Енерго-незалежні».

Все можна прожити легше, якщо прожартувати. Блогерка Анна Барсівна, яку називають «королева» та «харизма» Троєщини згадує, що допомагало не зламатися минулої зими без світла, без опалення за мінусової температури. Інструкції з виживання були такі:

«При повному блекауті, аби не померти з голоду треба робити нормальні запаси — ото тут запаси на підборідді — на животі запаси»

«У нас був взаємообмін енергії та любові. Немає світла, знімаю відео, немає тепла, пожалуйста, нема тепла. Випав сніг — ми топчемо сніг», — каже блогерка Анна Барсівна.

Анетта разом з маленькою донечкою та сином, як і інші двісті тисяч мешканців масиву «Троєщина», три дні жили без світла, тепла та води. Найжахливіше, що на вулиці були рекордні мінус 25 градусів. Поки енергетики повертали світло, тепло і воду у домівки, ДСНС розгорнули намети, куди люди приходили погрітися, випити чаю і зарядити гаджети. Такий собі пункт незламності облаштувала у себе вдома Барсівна:

«Ми поставили собі інвертор, перед цим було екофло дороге, потім поставили інвертор, бо не вистачало».

На моральній енергії довго не протримаєшся, — каже блогерка, тому цього літа сусідами скинулися на утеплення труб у багатоповерхівці:

«Ми почали труби в будинку утеплили хоча у нас не ОСББ, а ЖЕК, але ми самостійно щось трошки робимо».

Хотіли б зробити більше, але в будинку не створили ОСББ. Пропоную Анетті поїхати до багатоповерхівки на Троєщині, де є ОСББ і подивитися, як там готуються до складної зими.

Ми на вулиці Лісківська. В очі одразу кидається доглянутий дворик і свіже утеплення «панельки». Чоловік з кавою — це Максим Петренко.

«Ми приїхали від мого будинку, де ЖЕК. Це така космічна структура, секретна не можна достукатися додзвонитися, короткі шляхи туди чи довгі.

Саме головне знайти людину в будинку, якій буде небайдужий будинок. Може є людина яка займається зеленими насадженнями, знає доріжки у ЖЕК», — каже він.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: 

Максим — голова правління ОСББ за двома адресами. Каже, — з родиною взимку теж замерзав на Троєщині, ба більше, у його висотку влучив «Шахед». Будинок відновлюють. Про енергофективність цього ж будинку — на Лиськівській — почали думати, коли це не було трендом — 2018 року. За цей час встановили тепловий пункт, що дозволяє економити на опаленні, замінили трубопроводи опалення та утеплили їх, а цього літа завершили утеплення фасаду.

«У нас в певні моменти у квартирі було плюс сім. Люди, які мешкають з утепленої сторони минулої зими казали, що у них було плюс 15. Тобто утеплення в цьому питанні допомагає. Очікуємо, що жителі в умовах обстрілів можуть простіше пережити цю негоду», — розповідає він.

Також триває ремонт даху, після цього тут планують встановити сонячну електростанцію.

Підготовка багатоповерхівки до зими — справа дороговартісна. Близько 17 мільйонів гривень на утеплення фасаду і ремонт даху. Гроші на цей будинок вдалося отримати за програмою енергоефективності — 70/30. 70% від суми сплачує КМДА, а 30% ОСББ. Цією ж програмою скористалися і мешканці багатоповерхівки на вулиці Чорновола. У 2025 році на даху вони встановили сонячну станцію.

«Прийняли рішення, що внесок буде з кожного квадратного метру 112 гривень. СКЛ це орієнтовно на квартиру від 10 до 17 тисяч грн. За декілька місяців треба було зробити внесок», — розповідає чоловік.

У підготовці до цієї зими не зупинились і знову за програмою 70 на 30 — замінили труби і додали до сонячної станції три акумулятори.

Як поширити цей досвід, як зробити так, аби енергофективних будинків в Україні стало більше? Найголовніше — створіть ОСББ. 

Всі програми: національного і міського рівня діють, тільки у співпраці з об’єднанням співвласників будинку, — розповідає Тетяна Бойко, співзасновниця та координаторка житлово-комунальних програм громадянської мережі «ОПОРА»:

«Найбільш успішними були осбб східної країни, це міста досить бідні, але в людей була надія на самих себе, там була велика самоорганізація, нині це міста, які дають кошти і кошти важливі у підготовці до зими». 

Отже, варто запамятати, що в Україні нині діють міські та державні програми:

• Конкурс енергоефективних заходів 70/30;

• Співфінансування капітальних ремонтів;

• Грошова допомога новоствореним ОСББ; (від 1 до 3,5 млн грн)

• Відшкодування вартості придбаних незалежних джерел живлення;

• Пільгові позика або кредит.

Державні програми:

• Фонду енергоефективності

• Зокрема, «Енергодім»,

• «Гріндім»,

• «ВідновиДім»;

• Кредит 5-7-9;

• Кредит «Фонду декарбонізації» (від 2 до 9% річних)

• Світлодім (виділення від 100 до 300 тис. в залежності від поверховості/кількості під’їздів)

• А також Постанова Кабміну № 353 (100% фінансування на генератор, інвертор + АКБ)

«Королева Троєщини» обмінялась телефоном з головою ОСББ Петренком. Той каже, аби тільки створити ОСББ треба щонайменше три місяці. Зробити енергоефективним будинок Аннети до зими вже не ніяк не встигнути, але все починається з першого кроку і нейбайдужості людей.

Головний секрет енергоефективності не лише у грошах, а й у бажані розібратися як це працює.

Джерело: ТСН