Згідно з державними реєстрами, найбільша кількість офіційних трудових мігрантів приїжджає до нашої країни не з бідних регіонів світу, а з цілком стабільної та економічно розвиненої Туреччини.

Про це йдеться в інтерв’ю ТСН.ua із заступником директора з наукової роботи Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України Олександром Гладуном.

Олександр Гладун відверто визнає, що з погляду класичної економічної демографії лідерство Туреччини в українських реєстрах працевлаштування важко піддається логічному поясненню. Зазвичай головним рушієм трудової міграції у світі є суттєва різниця в рівні життя та доходах між країною-донором та країною, яка приймає робочу силу.

У випадку з нинішньою ситуацією цей залізничний закон міграції чомусь не спрацьовує.

«Мені особисто цю статистичну тенденцію доволі важко пояснити з чисто наукового погляду. Рівень життя в сучасній Туреччині, ну, скажімо так, щонайменше не нижчий, ніж в Україні. І чому саме турецькі громадяни у такій кількості їдуть працювати до нас — однозначно сказати складно. Наприклад, можна легко і логічно пояснити, чому в Україну їдуть на заробітки люди з окремих азійських регіонів, зокрема з тієї ж Індії чи Бангладеш. Там базовий рівень життя об'єктивно є значно нижчим, ніж у нас, тому для них це фінансово виправдано. А от чому лідером є Туреччина — це справжня загадка», - зазначив він. 

Втім, науковець висловлює цілком реалістичну прагматичну гіпотезу. Найімовірніше, зазначає демограф, мова йде не про стихійний потік індивідуальних турецьких заробітчан, а про велику корпоративну міграцію. Великі турецькі будівельні, інфраструктурні чи логістичні підприємства, які роками успішно працюють в Україні та виконують масштабні підрядні роботи, просто цілеспрямовано залучають для виконання складних специфічних завдань власних, перевірених громадян.

Інша, значно глибша проблема українського ринку праці полягає в тому, що державні органи бачать ситуацію виключно крізь призму виданих папірців. Наразі жодне відомство в Україні не здатне назвати точну цифру — скільки саме іноземців реально проживає і працює в країні за так званим «накопиченим підсумком» за останні роки.

Система фіксує лише сам факт видачі дозволу на роботу, але повністю втрачає людину з поля зору після цього.

Джерело: ТСН