Науковці виявили в зоні ЧАЕС чорну плісняву, яка використовує радіацію для росту.

Через 40 років після аварії на Чорнобильській АЕС зона відчуження продовжує дивувати науковців. Дослідники виявили там незвичайну чорну плісняву, яка не лише витримує високий рівень радіації, а й використовує її для росту. Це відкриття є одним з найцікавіших прикладів адаптації живих організмів до екстремальних умов.

Грибок Cladosporium sphaerospermum уперше зафіксували в середині 1990-х років під час досліджень зруйнованого реактора ЧАЕС. Українська мікробіологиня Неллі Жданова разом із колегами виявила десятки видів грибів у приміщеннях станції. Найбільше здивування викликала саме чорна пліснява, яка росла у напрямку джерел випромінювання.

Подальші дослідження показали, що гриб використовує іонізуюче випромінювання як джерело енергії. Цей процес отримав назву радіосинтез, за аналогією з фотосинтезом у рослин, де замість сонячного світла використовується радіація.

Ключову роль у цьому механізмі відіграє меланін. Це темний пігмент, що забарвлює грибок у чорний колір. Саме він допомагає перетворювати радіаційне випромінювання на енергію, необхідну для розвитку колоній.

У 2007 році міжнародна команда дослідників підтвердила, що меланізовані гриби з Чорнобиля ростуть швидше в умовах підвищеної радіації. За деякими даними, темпи росту збільшувалися приблизно на 10%.

Науковці вважають, що це відкриття може мати практичне значення. Такі гриби потенційно здатні допомагати в очищенні забруднених територій після ядерних аварій, зокрема в Чорнобилі або Фукусімі. Крім того, NASA вивчає можливість використання подібних організмів як природного бар’єра від космічної радіації під час тривалих місій на Місяць або Марс.

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 26 квітня 1986 року та є найбільшою техногенною катастрофою в історії людства.

Джерело: Коментарі