Народження значно більшої за середню кількості дітей або ж повна бездітність пов’язані зі скороченням тривалості життя та прискоренням біологічного старіння організму жінки. Такого висновку дійшла група вчених з Університету Гельсінкі під час наукового дослідження.

Про це пише Science Alert.

Водночас дослідники наголошують: отримані результати демонструють взаємозв’язок на рівні великих популяцій і не повинні сприйматися як прямі медичні рекомендації для кожної окремої людини.

У науці існує теорія «одноразової соми». Вона припускає, що життя біологічного виду — це постійний компроміс між розмноженням і виживанням. Якщо організм витрачає занадто багато ресурсів на продовження роду, у нього залишається менше енергії на підтримку власного здоров’я.

«З точки зору еволюційної біології, організми володіють обмеженими ресурсами, такими як час та енергія», — пояснює біологиня Мікаела Хукканен з Університету Гельсінкі.

За її словами, коли колосальна кількість енергії витрачається на вагітність, пологи та виховання нащадків, ця енергія відволікається від механізмів клітинного відновлення організму, що об’єктивно може скоротити тривалість життя.

Попередні наукові роботи переважно аналізували лише окремі змінні, наприклад, вік перших пологів або загальну кількість нащадків. Фінські ж дослідники створили більш комплексну картину історії материнства.

Для цього вони проаналізували дані 14 836 жінок. Важливо, що всі учасниці були близнюками — це дозволило науковцям мінімізувати вплив генетичних факторів. У підгрупі з 1054 учасниць фахівці додатково оцінили специфічні маркери біологічного старіння. Жінок розділили на сім груп залежно від кількості дітей та часу їхнього народження.

Яка ідеальна кількість дітей для довголіття

Статистика показала чітку тенденцію. У жінок, які не мали дітей взагалі, та у тих, хто входив до групи з найбільшою кількістю нащадків (у середньому 6,8 дітей), спостерігалися найгірші показники біологічного старіння та вищий ризик смертності.

Найкращі показники здоров’я, найповільніше біологічне старіння та найнижчий ризик смертності зафіксовано у групі жінок, які мали в середньому двох-трьох дітей та завагітніли у віці від 24 до 38 років.

Вчені також помітили, що раннє материнство пов’язане зі швидшим старінням, однак ця різниця нівелювалася після врахування супутніх факторів: індексу маси тіла (ІМТ) та рівня споживання алкоголю. Натомість результати для бездітних і багатодітних жінок залишалися незмінними навіть після коригування цих даних.

Теорія виснаження ресурсів не пояснює, чому відсутність дітей корелює з гіршими показниками здоров’я. Дослідники припускають, що тут відіграють роль приховані змінні. Наприклад, раніше існуючі захворювання могли вплинути як на неможливість мати дітей, так і на передчасне старіння в зрілому віці.

«Людина, яка біологічно старша за свій календарний вік, піддається вищому ризику смерті. Наші результати показують, що вибір життєвого шляху залишає незгладимий біологічний слід, який можна виміряти задовго до настання старості», — зазначає епігенетикиня Міїна Оллікайнен. 

Попри важливість відкриття для сфери суспільної охорони здоров’я, науковці просять не робити поспішних висновків на індивідуальному рівні.

«Жодній жінці не слід змінювати свої плани або побажання щодо дітей на підставі виключно цих висновків», — резюмувала Оллікайнен.

Джерело: ТСН