«Навіть одна крапка — аби мама знала, що я живий»: історія водія евакуаційної швидкої з Одещини(фото)
Сержант Андрій Чернявський, водій медичного закладу Державної прикордонної служби України на Одещині, пройшов шлях від десантно-штурмових військ до небезпечних ротацій на найгарячіших напрямках фронту. Уродженець Білої Церкви та ветеран 95-ї бригади, він приєднався до прикордонників у 2021 році, а згодом без вагань вирушив на Вовчанський напрямок, щоб рятувати життя побратимів та цивільних.
Про це повідомили в пресслужбі ДПСУ.
Три місяці в прифронтовій зоні стали для Андрія випробуванням на витривалість та професіоналізм. Працюючи в режимі 24/7 під постійними обстрілами артилерії та наглядом ворожих дронів, він здійснював евакуацію поранених і пацієнтів у важких станах до стабілізаційних пунктів. За словами сержанта, найважчі виклики зазвичай траплялися вночі, коли на прийняття життєво важливих рішень залишалися лічені хвилини.
Найскладнішим під час ротації став свист КАБів та постійна напруга від усвідомлення, що будь-яке світло може видати позицію замаскованої автівки. Андрій наголошує на важливості злагодженої роботи з медиками, адже в умовах обстрілів вони діють як єдиний механізм.
Попри ризик, сержант з усмішкою згадує приготування «найсмачнішого бограча» біля лісу під звуки ворожих безпілотників.
Особливе місце в цій історії займає зв’язок із домом. Андрій довго не розповідав батькам про відрядження на Харківщину, а перебуваючи в зоні бойових дій, завжди намагався надіслати бодай коротке повідомлення. Для його матері, яка також має військове минуле, навіть одна крапка в месенджері була безцінним знаком того, що син живий.
Сьогодні Андрій Чернявський продовжує службу на Одещині, мріє здобути офіцерське звання та закликає українців берегти ментальне здоров’я. Його історія — це нагадування про те, що життя обов’язково переможе темряву, адже кожен захисник є цілим всесвітом для тих, хто чекає на нього вдома.

Джерело: volnorez.com.ua






