Найдовшу змію в світі знайшли в Індонезії
У південно-західній частині Індонезії офіційно підтвердили новий світовий рекорд — у дикій природі виявили самку сітчастого пітона довжиною 23 фути 8 дюймів (понад 7,2 метра). Рептилію, яку прозвали «Ібу Барон» або «Баронеса», внесли до Книги рекордів Гіннеса як найдовшу змію, коли-небудь виміряну в природних умовах.
Про це повідомило видання Popular Science.
Рекорд зафіксували на початку 2026 року в районі Марос провінції Південний Сулавесі. Вимірювання проводила команда фахівців, серед яких природоохоронець Буді Пурванто, заклинателя змій Діас Нуграха та фотограф Раду Френтіу. За їхніми даними, довжина змії становить 23 фути 8 дюймів — це приблизно на 25 сантиметрів більше, ніж у попередньої рекордсменки з Борнео, зафіксованої 1999 року.
Експерти зазначили, що реальні розміри можуть бути ще більшими. Змію вимірювали без седації, а відомо, що під час розслаблення м’язів довжина пітонів може збільшуватися до 10%. Теоретично це означає, що її довжина могла б сягати близько 26 футів (майже 8 метрів). Втім, через ризики для тварини від застосування наркозу природоохоронці відмовилися від цієї процедури.
Після вимірювання пітона також зважили. Його маса склала 213 фунтів (понад 96 кілограмів). У Книзі рекордів Гіннеса зазначили, що на момент зважування тварина не перебувала у стані після годування, тому вага відображає її природний стан.
Сітчасті пітони не є отруйними, однак становлять небезпеку через надзвичайно сильну мускулатуру. Вони вбивають здобич шляхом стискання та здатні ковтати великих тварин. За словами учасників команди, сила цієї змії особливо вражає — кожен м’яз працює як окремий «механізм».
У регіоні зростає кількість зустрічей людей із пітонами. Це пов’язують із руйнуванням природних середовищ і скороченням популяцій диких тварин, якими харчуються змії. Водночас браконьєрство на великих рептилій залишається серйозною проблемою.
Наразі «Баронеса» перебуває під опікою природоохоронця Буді Пурванто. Вона мешкає на його території разом з іншими врятованими зміями. Екологи сподіваються, що гігантських пітонів дедалі частіше сприйматимуть не як загрозу, а як важливу частину екосистеми островів.
