Майнові суперечки іноді супроводжують розлучення та завжди є болісним досвідом для колишнього подружжя. У таких випадках не уникнути судового розгляду. Адвокатка Ольга Брус ексклюзивно для УНІАН розповіла, що ділиться у випадку розірвання шлюбу, а яку власність можна залишити собі.

• Що таке спільно нажите майно подружжя
• Кому належить спільно нажите майно в цивільному шлюбі
• Чи входить спадок у спільно нажите майно
• Кому відійде спільно нажите майно після смерті чоловіка або дружини
• Як ділиться спільно нажите майно у шлюбі після розлучення
• Як довести, що майно не є спільно нажитим

Що таке спільно нажите майно подружжя

За словами експертки, визначення терміну можна знайти у Сімейному кодексі. За ним усе майно, набуте за час шлюбу, окрім індивідуального, вважається спільно нажитим. Будь-яка річ, куплена за час шлюбу, належить до цієї категорії. Наприклад, якщо людина у шлюбі купила транспортний засіб та зареєструвала його лише на себе, то воно все одно буде належати обом.

Не вважає спільно нажитим майном Україна індивідуальні речі, тобто ті, які використовував лише хтось один із подружжя, зокрема, предмети гігієни або музичний інструмент, на якому грав один із членів родини. 

Кому належить спільно нажите майно в цивільному шлюбі

Зазвичай речі, нажиті до шлюбу, є особистою власністю і через суд не діляться. Виняток - якщо пара проживала однією сім’єю, ділила побут без офіційної реєстрації шлюбу, тобто перебувала у цивільному шлюбі. У такому разі спільно нажите майно після розлучення розділяється судом так само, як у офіційних пар - але тільки в тому разі, якщо чоловік/дружина водночас не мали ні з ким шлюбних зв'язків.

Різниця між зареєстрованим шлюбом і співжиттям полягає у тому, що в першому випадку під час судових засідань не потрібно доводити факт спільного проживання сім’єю, а у другому - необхідно. Тільки якщо пара буде визнана цивільною родиною, а їхнє майно - спільним, то його можна буде розділити за звичним принципом (ідеальні частки подружжя - 50 на 50).

Чи входить спадок у спільно нажите майно

Подарунок, спадок та особисті речі, індивідуальна власність, куплена до шлюбу, - це все особисті речі громадянина. Такі речі не потрапляють в категорію спільно нажитих. Тому у разі розлучення чоловік чи дружина не може претендувати на те, що інший отримав у спадок.

Але є виняток - якщо громадянину перейшов по спадщині старий будинок, і його у шлюбі реконструювали, добудували, покращили за рахунок коштів подружжя. Тоді суд може визнати його спільним майном у якійсь частині. У судовому порядку оцінюватиметься, яка частина спадку була покращена, і тоді визначать частку нерухомості, яку отримає кожен із подружжя. Але загалом, якщо таких нюансів немає, спадок вважається особистою нерухомістю та не підлягає розподілу.

Кому відійде спільно нажите майно після смерті чоловіка або дружини

Коли один з подружжя помирає, то немає значення, яким було майно - спільним чи особистим, все воно переходить у статус спадкового. Тобто все, що особа має у власності на момент смерті, стає спадщиною, зокрема і частка у спільній сумісній власності.

У разі смерті одного з подружжя, інший буде у першій черзі спадкування (до неї належать діти померлого, чоловік/дружина, батьки). Власність спадкодавця має бути поділене між спадкоємцями у рівних частинах, але вони можуть домовитися між собою про розподіл за іншим принципом.

У разі цивільного шлюбу для спадкування важливо те, скільки років тривав шлюб – пара мала бути разом не менше, аніж 5 років. До того ж цивільні дружина чи чоловік будуть знаходитися аж у четвертій черзі спадкування (усього їх п’ять). Якщо є спадкоємці першої, другої чи третьої черги, то четверті не отримають у спадок нічого.

Як ділиться спільно нажите майно у шлюбі після розлучення

У разі розлучення чоловік та дружина можуть мирно домовитися про розподіл та підписати договори, згідно з яким буде змінено власників (до прикладу, договір дарування). Якщо дійти згоди не вийшло, залишається лише судовий шлях.

Ідеальні частки під час розділення нажитого разом майна - 50 на 50, і неважливо, чи, до прикладу, працювала дружина чи знаходилася вдома та доглядала за дітьми.

При розподілі важливо, який внесок внесено особистою власністю (наприклад, спадком, коштами, отриманими від страхової компанії у якості відшкодування якоїсь шкоди - моральної, завданої через каліцтво тощо). До прикладу, може бути нюанс у тому, що чоловік чи дружина мали особисту нерухомість до одруження, а потім вже у шлюбі її продали, і за рахунок цих коштів та доданих зверху спільних купили інше, більше житло. Тоді воно не ділиться навпіл під час розлучення, оскільки у ньому є частина особистих коштів одного з подружжя, і тому відсоток, який отримає чоловік або дружина, зменшиться. До прикладу, грошовий внесок однієї особи становить 30%, і у такому разі спільне майно становитиме 70%, і саме цей відсоток ділитимуть навпіл.

Як довести, що майно не є спільно нажитим

Якщо під час розлучення особа не доведе, що зробила у спільне майно особистий внесок, то тоді все буде розділено 50 на 50. Індивідуальною власністю, наприклад, є спадщина, і щоб довести те, що вона не сумісна, потрібно надати документ про факт отримання спадщини.

Особистою власністю людини також є майно, яке їй подарували. В такому випадку доказом є договір дарування. Якщо особа отримала якісь кошти в особисту власність від страхової компанії, то підтвердити це можна, надавши страхові договори.

Фактично є чотири основні моменти, які засвідчують особисту власність:

• Майно, набуте до шлюбу (є договори купівлі-продажу).
• Подарунки (договори дарування).
• Спадок (документи про отримання спадщини).
• Відшкодування шкоди (документи від страхової, рішення суду тощо).

Якщо жодних підтверджень немає, у крайньому випадку на суді можна використати непрямі докази - фотодокази, свідчення очевидців тощо.