Сьогодні в Україні відзначають Святвечір - Навечір'я Різдва Христового. Споконвік свято має певні традиції, які мали залучити в життя родини щастя та злагоду на рік вперед.

Про те, яких традицій на Різдвяні свята дотримувалися наші пращури для вдалого року, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на допис етнологині і кандидатки історичних наук Анастасії Кривенко в Instagram.

Сідати вечеряти з першою зорею

Вечеря у Святвечір - важливий ритуал, який мав відбутися в певний час. Перша зоря, з якою варто сісти до столу, за віруваннями сповіщала про народження Ісуса Христа.

Тож пращури були переконані, що, чим швидше родина встигла завершити справи до Різдва (та вчасно сісти до столу), тим вдалішим буде наступний рік.

Якщо розпочати святкову трапезу пізно, то в наступному році господарям буде складно завершити роботу, особливо жнива.

Вечеряти пісними стравами

У Святвечір на столі мають стояти пісні страви, адже сьогодні - останній день Різдвяного посту. Також не слід вживати алкогольні напої.

Скуштувати часник

Окрім того, що в Святвечір неодмінно потрібно скуштувати всі 12 страв, обов'язково надкусити часник. До початку вечері його розставляли на кутах столу - це захищало від нечистої сили.

Але надкушували часник з іншої причини - вірили, що зуби будуть міцні та здорові.

Сидіти за столом разом до кінця вечері

Вечеряти з родиною у Святвечір - запорука успіху в наступному році. Крім цього, не варто під час трапези вставати з-за столу, особливо для того, щоб взяти склянку води. Згідно з переконаннями пращурів, такими діями можна накликати спрагу під час жнив.

Поводитися тихо

У час Святвечора не можна галасувати, адже це період духовного очищення та єднання з родиною. Інакше наступний рік буде бурхливий та неспокійний.

Як відомо, у Святвечір заведено колядувати, проте це неодмінно робили лише після святкової вечері з родиною.

Торкнутися ногами заліза

У Святвечір часто клали під стіл металеві предмети - оберіг від злої сили. Також під час вечері їх обов'язково намагалися торкнутися пальцями - щоб ноги не боліли та здоров'я в наступному році було міцне.

Залишити посуд немитим на столі

Після вечері у Святвечір посуд залишали на столі разом зі стравами. Згідно з віруваннями, в цей день душі померлих родичів навідують живих.

Частування було вшануванням - тоді душі допомагатимуть протягом наступного року. Якщо не залишити страв на столі, померлі могли образитися та покарати за неповагу.

Частувати родичів та колядників

Перед Святвечором або в день Різдва було заведено приносити гостинці та смаколики родичам. Також пригощали дітей, старців та знедолених.

Ця традиція була не лише виявом турботи про ближніх, а допомагала здобути прихильність вищих сил та залучити до родинного життя добробут.

До того ж треба було приймати та пригощати колядників. Тоді всі їхні побажання господарям - щастя, здоров'я, достатку - неодмінно здійснюється.

Прийти в гості, якщо ви - чоловік

Поява хлопця або чоловіка, бажано заможного, на Різдво та інші свята віщувало успіхи в наступному році. З цієї причини хлопці чоловіки намагалися відвідати сусідів, іноді їх навіть спеціально запрошували.

Щоб не приходили небажані гості, пращури заводили тварин: коня, вола, барана або ж кота чи собаку. Були переконані, що тваринка неодмінно принесе щастя.

Просити пробачення та пробачати

Святвечір - час для спокою та злагоди. В цей день не можна сваритися та кричати, натомість варто поводитись лагідно до людей та до тварин. Крім цього, якщо до Різдва з кимось сварилися, намагалися помиритися.

Приділити увагу домашнім тваринам

Про домашніх улюбленців особливо піклувалися в цей день - вірили, що в Різдво тварини мають магічні властивості. Тому до улюбленців ставилися з повагою та в жодному разі не виганяли з хати.

Відпочивати від роботи

Різдвяні свята - час для відпочинку та духовного очищення. Тому на Святвечір та Різдво не слід підмітати, прибирати, ремонтувати щось або прати.

Їжу для тварин також готували заздалегідь, а не в Різдвяні свята. Пращури були переконані, що робота по дому може зашкодити душам померлих, які завітали до оселі.