Далеко не всі люди в Україні працюють там, де завжди мріяли. Особливо це актуально зараз, у війну, коли потреба в грошах особливо сильна, а ринок праці не особливо різноманітний. УНІАН з'ясував, як наважитися на звільнення з роботи і чи варто мислити в цей бік.

"Ненавиджу свою роботу" - що робити, чи варто йти

Психологиня і психотерапевтка Марія Янчук дала кілька порад тим, хто опинився в глухому куті й не розуміє, що робити, якщо я ненавиджу свою роботу.

Необхідно зрозуміти, дослідити, чому ця робота стала мені ненависною або чому я перебуваю в цій ненависній ситуації. Взяти листочок і написати собі дві колонки - за і проти: що мені приносить ця робота і що не подобається. І порівняти ці два списки. Тобто, що я отримую, коли я туди ходжу, і що я втрачаю або що я не отримую, але хочу отримувати на роботі.

Друге запитання, яке ставлять люди в такому становищі - це "як зважитися на звільнення з роботи в нікуди", маючи на увазі, що заощаджень немає, інших пропозицій теж немає. Психолог каже:

Коли я на ненависній роботі і не можу звільнитися, тоді втрачається певна енергія, самореалізація. Тобто я не реалізуюся від цього, багато виникає тривоги, страхів, стресу і це якраз і заважає звільнитися. Виходить, що є певна невпевненість у собі, що я щось можу. Це може бути невпевненість у своїх компетенціях, невпевненість у собі як у людині. Людина може сумніватися в тому, чи знайде в такий складний час іншу роботу. І через це можуть виникати страхи та тривога. Тобто від невпевненості ми залишаємося.

Чим довше ми залишаємося в нестерпних умовах, коли ми змушуємо себе вставати і йти на цю роботу, ми неякісно виконуємо свої функції, і це призводить все до вигорання або до звільнення. Тобто в будь-якому з цих варіантів ми втрачаємо шанс на те, щоб знайти собі адекватну роботу, там, де я почуватимусь добре, туди, куди я йтиму із задоволенням, виконуватиму якісно свої функції і почуватимусь щасливим.