Сучасна шкілька форма більше нагадує діловий костюм, але за радянських часів дівчата носили один елемент, який зараз здається вкрай дивним. І це — фартух.

Шкільна форма зовсім не була винаходом радянських часів. Вже в середині XIX століття гімназисти носили щось дуже схоже. Зокрема, на хлопчиках обов'язково були мундири, які від військових відрізнялися лише кількома деталями. А вихованки інститутів шляхетних дівчат носили строгі сукні простого крою з фартухами.

В принципі саме цей одяг і вирішило взяти радянське керівництво за основу спеціальної шкільної форми. Відбулося це 1948 року, адже в повоєнні роки особливу увагу намагалися приділяти загальній рівності. А тому почали прививати її ще в дитинстві, вдягнувши учнів в однаковий одяг.

Форма, запроваджена 1948 року, від гімназійської відрізнялася мало чим. Ті ж манжети, комірці та фартухи у дівчат та суворі курточки у хлопців. Частково костюм був демократизований лише в 1960-х роках, коли скасували кашкети з кокардою і пояси з масивними пряжками. Щоправда, хлопчача форма все ж залишалася досить суворою, щоб нагадувати військову форму. А тому можна припустити, що юнаків з ранніх років готували до служіння вітчизні.

Шкільна форма дівчат в СРСР приносила лише клопіт. Білі комірці і манжети повинні були мати свіжий вигляд, а тому щотижня їх знімали, прали, відпарювали, прасували і знову пришивали. На щодень створили коричневу форму з чорним фартухом. Вона мала не дуже ефектний вигляд, але на темній тканині не так сильно було видно плями від чорнильних ручок. 

На свята ж було прийнято одягати білий мережевний фартух. Наприклад, такий носили на лінійку 1 вересня.

Дивлячись сьогодні на шкільну форму дівчат в СРСР, можна помітити сильну схожість з уніформою покоївок епохи королеви Вікторії. В тогочасній Англії таке поєднання вважалося універсальним робочим одягом. 

Охайність, стриманість та дисциплінованність — такими словами можна було охарактеризувати форму з білими фартухами. Швидше за все, у дівчат від дитинства намагалися сформувати звичку не лише стежити за своїм зовнішнім виглядом, але й знати своє місце. Адже чим займалися покоївки? Вони прибирали в будинку, господарювали, були акуратними й... непомітними. 

Саме такими скромними, тихими і працьовитими радянська влада виховувала дівчат, які повинні були стати хранительками домашнього вогнища. 

Сучасні педагоги ж стверджують, що такий підхід вкрай сумнівний. На їхню думку, наявність фартухів, білих комірців та манжетів в жіночій формі закріплювала традиційні гендерні стереотипи, обмежуючи всебічний розвиток дівчат.