Колись мріяла про військову форму — сьогодні служить у лавах Національної гвардії України(фото)

Колись мріяла про військову форму — сьогодні служить у лавах Національної гвардії України(фото)
У дитинстві Юлія мріяла стати військовою. Проте з роками дитяча мрія відійшла на другий план. З'явилися сумніви: чи зможе вона впоратися з труднощами військової служби, чи вистачить сил і витримки? Тоді Юлія ще не знала, що життя поверне її до цієї мрії, а рішення стати до лав захисників України стане одним із найважливіших у її житті.
Юлія родом із Миколаївської області. До повномасштабного військового вторгнення працювала техніком-лаборантом на одному з харчових підприємств Миколаївщини, де займалася визначенням якості зерна. Виховувала двох дітей, будувала плани, жила звичайним життям, у якому було місце для родини, роботи та мрій.
Однак повномасштабне військове вторгнення російської федерації докорінно змінило її життя. Внаслідок ворожої агресії було зруйновано будинок Юлії. Разом із ним вона втратила місце, яке зберігало спогади про дитинство, юність і найважливіші моменти життя. Рідна домівка, до якої вже не можна повернутися, стала болючим нагадуванням про наслідки військової агресії з боку рф.
Згодом Юлія разом із дітьми переїхала до Ізмаїла, що на Одещині. Саме тут вона вирішила не залишатися осторонь подій у країні та під час мобілізації долучилася до лав Національної гвардії України. Сьогодні Юлія проходить військову службу у 18 окремому батальйоні НГУ.
Після проходження базової військової підготовки вона почала виконувати обов'язки на посаді тилового забезпечення. Уже рік Юлія сумлінно несе службу, забезпечуючи важливий напрям повсякденної діяльності підрозділу. Ця робота потребує організованості, відповідальності та уважності до потреб особового складу.
Нещодавно в її військовій біографії з'явилася ще одна важлива сторінка — Юлії присвоїли військове звання «молодший сержант». Для неї це новий рівень відповідальності, довіри та вимог до себе.
“Колись я лише мріяла про військову форму, але не була впевнена, що зможу її одягнути. Сьогодні ця мрія стала реальністю”, - розповідає Юлія. За плечима гвардійки — рік служби, нове військове звання, непрості життєві випробування та щоденна відповідальність.
Її історія — про те, як повномасштабне військове вторгнення змінює життєві шляхи, як особисті втрати стають поштовхом до рішучих дій і як навіть після втрати рідного дому людина може знайти в собі сили почати нову сторінку життя, залишаючись корисною своїй країні.
На зображенні може бути: навчання
На зображенні може бути: текст
На зображенні може бути: текст
Немає опису світлини.