Через це зберігається суттєвий розрив між фрахтовими ідеями власників і фрахтувальників, що обмежує укладання угод. Фіксацій дуже мало, тож визначити поточні ринкові рівні складно. Ставки в тих угодах, які все ж укладають, істотно різняться залежно від умов конкретного рейсу — передусім від умов проходу каналом і позиції судна.

Баржовий сегмент також дорожчає. Там ставки зростають на тлі високого попиту та дефіциту тоннажу, який підтримують обмеження осадки на Дунаї.

Станом на 30 жовтня фрахт «костерів» із Дунаю до Єгипту сягнув близько $120 за тонну — це новий максимум. Тиждень тому ставка становила приблизно $108–110, у вересні — $105, а 11 липня, коли ще працювали чорноморські порти, — лише $30. Тобто за чотири місяці перевезення подорожчало вчетверо.

Маршрут через глибоководні порти фактично зник із ринку. Ставки «хендісайзів» із чорноморських портів не фіксують із липня.