Вже третій рік поспіль на полях фермерського господарства  «Стоянов А.А.» вирощується бавовник – стратегічна культура, целюлоза якої необхідна для легкої промисловості та оборонного сектора. Цього року на землях агрогосподарства у співпраці з Інститутом кліматично-орієнтованого сільського господарства виростили українську селекцію бавовнику «Незламний», створений науковицею Вірою Боровик. Вже з наступного року, після тривалих дослідів і спостережень, фермери готуються до безпосередньо промислового вирощення культури. Детальніше про те, чим відрізняється вітчизняний сорт, з якими труднощами стикаються аграрії і як їх долають,розповіла аграрна експертка та депутатка Одеської обласної ради Алла Стоянова, а про створення українських селекцій бавовнику – кандидатка сільськогосподарських наук та старша наукова співробітниця відділу селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН Віра Боровик.

Нагадаємо, що на початку повномасштабної війни держава визначила пріоритетним вирощення бавовнику насамперед для оборонних цілей. Про потенціал культури почали активно говорити у 2023 році, а в 2024-му на Одещині стартувало експериментальне вирощення бавовнику, аби визначити, як культура, та зокрема її різні сорти, почуваються у кліматичних умовах півдня.

Цьогоріч агрогосподарство «Стоянов А.А.» на підставі меморандуму тісно співпрацює з Інститутом кліматично-орієнтованого сільського господарства: науковці слідкували за розвитком культури безпосередньо на полях та надавали фермерам необхідні рекомендації зокрема щодо боротьби зі шкідниками, бур’янами, регулювання швидкості зростання бавовнику та особливостей зрошення.

Як зауважила Алла Стоянова, вітчизняний сорт потребує більшого зрошення, втім і результати він показав кращі, у порівнянні з іноземними сортами. На одному кущі фермерам вдалося отримати до 15-18 коробочок, з яких зрілих та готових до збирання – 10-12 коробочок на одній рослині. Зазначимо, на момент нашого спілкування процес збору врожаю ще тривав, проте у господарстві вже були готові повідомити, що очікують на гарний врожай – попередньо, понад 2,5 тонни з гектара. Проте остаточно про врожайність зможуть казати вже після завершення збиральної кампанії.

«Бавовник шикарний: білий, ніжний, навіть після опадів він дуже впевнено тримає себе на рослині і колір у нього гарний. Будемо сподіватися, що в цьому році ми зробили найкращий свій результат, тому що по врожайності ми отримали такий же найкращий результат», – каже Алла Стоянова.

Не обійшлося й без труднощів. Як розповіла фермерка та експертка, викликом стала боротьба зі шкідниками та захист культури, адже в Україні наразі немає усіх необхідних засобів саме для бавовнику.

«Ми вже радилися з експертами, з фахівцями, які знаються на бавовнику, боролися з проблемами вже майже на свій розсуд і враховуючи свій дворічний досвід в минулому. І нам вдалося все побороти. Отримали ми гарний розвиток культури на площі 1,5 гектара», – поділилась Алла Стоянова.

Крім того, цього року у фермерському господарстві не очікують отримати прибутку з бавовнику.

«Треба дуже добряче попрацювати над економікою, тому що людський ручний труд – дуже дороговартісний. Наприклад, у нас збирання бавовнику обходиться майже 45-50 гривень на один кілограм. Якщо казати про вартість, про кінцеву мету або кінцевий відсоток прибутку, навряд чи ми отримаємо прибуток і в цьому році, тому що вартість сирцю варіюється від 50 до 60 тисяч гривень за одну тонну. Якщо вже відділити саму бавовну від насіння і перетворити вже сирець на саму сировину, то, звісно, її ціна тоді буде від 90 до 120 тисяч гривень залежно від якості».

Наразі агрогосподарство вже веде перемовини з кількома українськими переробниками бавовни. Тож можна казати, що вже незабаром розпочнеться повний циклу вирощення та переробки бавовни.

«Сьогодні ми надали зразки нашим потенційним покупцям і сподіваємося, що це буде перший промисловий об’єм, який ми зможемо реалізувати, отримати вже конкретну ціну і тоді ми, відштовхуючись від конкретної ціни, вже зможемо порахувати саму економіку. Ведемо перемовини з декількома переробниками, вони всі є українськими. Це переробники і оборонного, і целюлозного напрямку на пряжу та інші речі всередині країни. Тому так, Україна виростила своїх власних переробників, своїх власних виробників бавовни і можна вже запускати цикл», – розповіла Алла Стоянова.

Інше важливе питання – це техніка. І тут також аграрії стикаються з обмеженнями вітчизняного ринку.

«Ведемо перемовини з постачальниками техніки китайського виробництва. На сьогодні у світі серед тієї техніки, де я попрацювала, проаналізувала, саме ця техніка збирає чисто, майже без відходів, без втрат. Тому будемо розглядати можливість придбання комбайна. Вже під комбайн будемо підлаштовувати сівалку і, можливо, лінію першої очистки і плюс пресування. Бавовник легкий, він займає дуже велику ємність, тому ми вирішили піти таким шляхом технологічним – відділяти спочатку від насіння, потім спресовувати і потім вже відвантажувати. Безумовно, спеціальної техніки в Україні немає. В Україні діє державна програма з компенсації техніки вітчизняного виробництва – 25%. Але, на жаль, та техніка, яка нам потрібна, під цю програму не попадає, тому що вона є імпортною. Нашу техніку, яка є в наявності, переобладнати під бавовник, на жаль, не вдасться», – каже аграрійка.

Тож, аграрії сподіваються на продовження співпраці з Міністерством аграрної політики та спільний пошук оптимального рішення, яке дозволить завезти необхідну спеціалізовану техніку в Україну.

Цей рік був завершальним в рамках експериментального періоду. З наступного року фермерське господарство  «Стоянов А.А.» готується до вирощування бавовнику у промислових масштабах.

«Готові ділитися своїми напрацюваннями, технологічними рішеннями певних проблем. І будемо рухатися далі до вирощування нашого українського бавовнику і до наближення нашої Перемоги», – каже Алла Стоянова.

Про українську селекцію бавовнику, розроблену науковцями Інституту кліматично-орієнтованого сільського господарства

Довідково: Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН був створений у 2022 році рішенням Кабміну – шляхом злиття Інституту зрошуваного землеробства НААН, Інституту рису НААН та Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН. Установа націлена на допомогу українським агропідприємствам в адаптації до природних викликів, підготовці моделей розвитку сільського господарства в умовах кліматичних змін. Через бойові дії Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН був вимушено релокований з Херсонщини до Одеси.

Як розповіла науковиця Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Віра Боровик, селекція бавовнику в Україні розпочалася ще з 1993 року, а в 2001-му був створений перший вітчизняний сорт Дніпровський-5, рекомендований до зрошення. У 2008 році був створений другий український сорт Підозерський-4, який пропонували фермерам до вирощення в неполивних умовах. Згодом на тривалий час активна робота у напрямку селекції бавовнику призупинилася через відсутність зацікавленості з боку держави. Проте вже з початком повномасштабної війни вирощення бавовнику отримало стратегічне значення у сфері оборони. Тож науковці розпочали серйозну роботу в цьому напрямку.

«За цей час, з 1993 року до 2022 року, у нас було дуже багато напрацювань, дуже багато створили ми скоростиглих перспективних ліній бавовнику, і тому дуже активно почалася селекція з 2022 року. На цей час ми вже створили п’ять сортів за різними ознаками і за різними напрямками використання», – зазначила Віра Боровик.

У 2025 році новий український сорт «Незламний» передали на державне сортове випробування. Саме цей сорт був висіяний на полях фермерського господарства «Стоянов А.А.».

«Цей сорт відрізняється від інших темпом розкриття коробочок. Взагалі бавовник – це культура, у якої не одразу відкриваються всі коробочки, а по черзі. І от чим цікавий цей сорт – відстань між цими чергами, від розкривання цієї коробочки. Як правило – на четвертий, третій день розкривається. А у нас на другий день прискорюється розкриття цих коробочок. Це дуже важливо в наших умовах, щоб він дозрів до холодів, до дощів, до морозів. У нас цей бавовник вже повністю розкритий, його можна було збирати вже в кінці вересня. П’ятдесят відсотків дозрівання цього сорту вже відбулося в третій декаді липня, вже по одній коробочці ми отримали на дві рослини. Сорт скоростиглий, високоврожайний – його урожайність у нас на дослідах була більше трьох тонн з гектара. На полі також він себе дуже непогано показав, нам приємно самим це бачити».

Селекціонери Інституту розробили сорти за такими напрямками, як текстильна промисловість – такі сорти відрізняються довжиною волокна, йдеться про понад тридцять міліметрів. Як пояснила науковця, якщо сорт має більше тридцяти чотирьох міліметрів довжини волокна, то його називаються довговолокнистим. З таких сортів бавовнику виготовляють батист.

Водночас сорт «Незламний», про який йшлося вище, є середньоволокнистим та має довжину волокна близько 29-30 мм, що також є хорошим показником.

Наступний сорт, розроблений українськими науковцями, відрізняється висотою прикріплення нижньої симподії, що визначає придатність до механізованого збирання врожаю.

«Ми все-таки плануємо розширювати площі, плануємо закупляти комбайн. І тому нам такі сорти дуже будуть цікаві», – зауважила Віра Боровик.

Ще один вітчизняний сорт особливий насамперед своєю ультраскоростиглістю – він здатний дозрівати за 105 діб. Тобто, пояснює селекціонерка, збирати його можна вже у першій декаді вересня, що, знову ж таки, випереджає холоди та дощі. Віра Боровик додала, що скоростиглість сортів є пріоритетним показником у роботі селекціонерів інституту.

«Які ж перспективи розвитку? Ми ці сорти розмножуємо. У цьому році ми передамо на державну реєстрацію ще два сорти. І плануємо, що десь через три роки ми вже вийдемо на рівень посівів бавовнику більше 40 тисяч гектарів».

За розрахунками науковців, вже на третій рік коефіцієнт розмноження складатиме 1 до 50 – тобто з 1 посіяного кілограма отримуватимуть 50 кілограмів.

А що стосується кліматичних умов, як додала Віра Боровик, погода півдня України, а зокрема й Одещини є достатньо сприятливим для вирощення бавовнику. Втім, варто зважати на те, що з року в рік погодні умови змінюються.

«Останніми роками, буквально років вісім поспіль, у нас сума ефективних температур на півдні України сприятлива формується для того, щоб наш бавовник відкривався».

Загалом, за результатами вже третього року експериментального вирощення бавовнику в Одеській області, зокрема сортів з різних країн світу та від цього року – вітчизняного сорту, найкращий результат, зі слів науковиці, поки що показує саме сорт української селекції. Насамперед йдеться про швидкість відкриття коробочок, адже в умовах тривалих опадів та вітру бавовна може отримати не найкращий товарний вид для текстильної промисловості.

Тож, залишається побажати нашим аграріям отримати гарні результати збору врожаю та вдало перейти до нового важливого етапу – промислового вирощення бавовнику.

Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Відео та фото – Дмитро ЄФИМОВ

Джерело: Південь сьогодні