Ізмаїльська райдержадміністрація та Управління фітосанітарної безпеки та санітарної охорони території Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області інформують про буру гниль картоплі

Картопля для більшості населення України є основним джерелом харчування. У деяких регіонах її справедливо вважають другим хлібом. На превеликий жаль рослини картоплі дуже часто вражаються шкідниками та хворобами. Це дуже давно нам знайомі колорадський жук, картопляна міль, картопляні блошки, нематоди. Із хвороб також часто зустрічається бактеріальний рак та гнилі. Саме про це піде зараз розмова. На території села Приморське Ізмаїльського району, Вилківської міської територіальної громади виявлено карантинну хворобу картоплі - буру гниль. запроваджено карантинний режим, проводяться заходи з локалізації та ліквідації вогнища. Збудником бурої гнилі картоплі є бактерія Ralstonia solanacerum ( Smith) Yabuuchi et al.

Біологія

R. solanacerum – це поліфаг, який уражує рослини з різних ботанічних родин (до 200 видів рослин), особливо чутливими є пасльонові: картопля, томати, тютюн та інші. Зараження рослин бактеріями відбувається через ушкоджене коріння, рани на стеблах. У рослині бактерії рухаються по судинах, цей процес прискорюється при підвищеній температурі. Закупорювання бактеріями судин – головна причина в’янення рослин. При зниженій температурі збудник може знаходитись у латентному стані і заражати бульби наступної рослини або симптоми ураження проявляються слабко. На відміну від інших фітопатогенних бактерій збудник бурої гнилі картоплі може довгий час зберігатись у ґрунті, але не накопичується у ньому.

Клітини бактерії R. Solanacearum — це короткі, грам-негативні палички, з’єднані попарно або в короткі ланцюжки, розмір їх 0,5х1,5 мкм, рухомі з одним полярним джгутиком, спор не утворюють. На картопляному агарі колонії маленькі, неправильно круглі, гладенькі, сірі, які поступово темніють внаслідок виділення меланіну. Вірулентні колонії слизисті, мають слабо виражений рожевий центр і світлі краї, колонії авірулентних культур — округлі, темно-червоні зі світлими краями.

Симптоми ураження

Перші ознаки ураження хвороби на картоплі з’являються у фазу цвітіння — початку формування бульб. Це в’янення частини стебла або однієї сторони листка з втратою тургору вдень та з відновленням його вночі. Рослини раптово в’януть, листки жовтіють і зморщуються, а черешки листків і стебла поникають. Але за швидкого в’янення колір листя майже не змінюється, а лише пізніше стає бурим. Типовою ознакою для бурої гнилі є характерне потемніння судин провідної системи від світло-жовтого до інтенсивно-коричневого кольору. На поперечних зрізах судини мають бурий колір, а під час сильного розвитку при надавлюванні з них витікає тягуча брудно-бура рідина. При витримуванні зрізу інфікованого стебла у воді спостерігається спонтанне витікання білого чи світло-жовтого бактеріального слизу. Таке виділення є характерною ознакою бурої гнилі й не зустрічається в інших бактерій-патогенів картоплі. При розрізі уражених бульб картоплі видно потемніння судинних пучків. Уражене судинне кільце має сірий, інколи бурий колір. Вічка уражених бульб стають темно-червоними або коричневими.

Способи поширення

Джерелом інфекції збудника є ґрунт, уражені рослинні рештки і насіннєвий матеріал. Резерваторами інфекції є бур’яни з родин пасльонових, бобових, мальвових. У бульби нового врожаю бактерія потрапляє через пошкодження на коренях і стеблах, а також через вічка і столони. Розповсюдженню хвороби в польових умовах сприяють комахи та нематоди. Мали місце занесення збудників хвороби з зараженою водою. Природне поширення R. solanacearum повільне і відбувається на обмеженій відстані. Більша частина міжнародного поширення зумовлена перевезеннями насіннєвої картоплі, зараженої карантинними організмами.

Заходи боротьби

Щоб запобігти зараженню картоплі бурою бактеріальною гниллю потрібно:

не висаджувати картоплю на заражених ґрунтах;

висаджувати здоровий садивний матеріал.

знищувати бур’яни-резерватори хвороби;

дотримуватись обережності під час розрізання картоплі (тобто не розрізати одним ножем здорові та заражені бульби, або ж після кожного розрізання його слід стерилізувати);

забороняється ввезення ураженого садивного матеріалу і ґрунту із заражених зон;

необхідний карантинний догляд та фітосанітарна експертиза рослинного матеріалу;

для вчасного виявлення хвороби – обстеження посадок у період збирання врожаю, місць зберігання та переробки рослинної продукції;

моніторинг посадок картоплі необхідно проводити в період цвітіння;

впровадження особливого карантинного режиму у вогнищах. У зоні ураження обов’язкове знищення уражених посівів і посадок радикальним методом з негайним спалюванням викопаних рослин та дезінфекцією засобів, інвентарю, ґрунту;

дезінфекція сховищ.

При дотриманні фітосанітарних заходів буде зведено до мінімуму небезпека ураження картоплі шкідниками та хворобами.

Демидов О.П. – головний спеціаліст відділу карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки та санітарної охорони території Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, державний фітосанітарний інспектор, тел. 067799741.