Дністровське водосховище практично вичерпало запаси води, накопичені для наповнення Дністра у посушливі періоди. Через тривале маловоддя водойма стрімко втрачає здатність балансувати і компенсувати критично низький природний стік річки. Про це з посиланням на колишнього заступника міністра екології України Михайло Хорева пише NewsMaker.md, передає видання «Південь сьогодні».

За словами експерта, за нормальних умов Дністровське водосховище працює як регулятор: під час паводків воно акумулює воду, а в періоди посухи підтримує рівень річки нижче за течією. Однак цей ресурс не безмежний.

«Водосховище не створює воду – воно лише може перерозподілити її. І якщо протягом тривалого періоду приплив менший за необхідні попуски, регулюючий запас рано чи пізно закінчується. Саме це ми зараз і спостерігаємо на Дністрі», – додав він.

Михайло Хорев пояснив, що ситуація перейшла у критичну фазу, оскільки гідровузли втрачають контроль над керуванням стоком річки.

«Сьогодні ми наближаємося до ситуації, коли попуск із Дністровського водосховища визначається вже не потребою підтримати Дністер нижче за течією, а фактичними можливостями самого водосховища», – зазначив експосадовець.

За інформацією, наданою міністром довкілля Молдови Георге Хаджером, рівень води у Дністровському водосховищі впав до рекордно низького значення наприкінці серпня. З того часу у самому Дністрі він стрімко падає, і зараз лише завдяки «співпраці» центральної та муніципальної влади можна не допустити кризи з водопостачанням Кишинева.

Станом на 26 вересня рівень води у Дністровському водосховищі впав з нормального рівня 121,5 метра до критичного порога – нижче за 111 метрів, тобто скоротився більш ніж на 10 метрів. У той самий день у Молдові був введений надзвичайний стан у гідрологічному секторі.

Журналісти NewsMaker побували на півночі Молдови в селі Наславча Окницького району. На зроблених ними фото, які також доступні за посиланням, можна побачити, у якому катастрофічному стані перебуває зараз річка. Також місцеві жителі неодноразово публікували відео, на яких видно, що в залишках води у її руслі гине риба, яка втрачає можливість навіть зануритися у воду і просто задихається.

В соцмережах також можна побачити кадри, на яких жителі Придністров’я збирають ще живу рибу голими руками.

Наші молдовські колеги обіцяють сьогодні, 29 вересня, опублікувати репортаж із півночі країни, в якому планують показати стан Дністра та розповісти, що для місцевих жителів означає річка.

Ми ж нагадаємо про те, що Дністер, протікаючи через Молдову, несе свої води до Одещини, а саме – до Чорного моря. Тож обміління ріки для нашого регіону має таке ж саме важливе значення, як і для наших сусідів.

«Для Одеси цей зв’язок із Дністром особливо близький. Ще 1873 року Дністровський водогін приніс річкову воду до міста, подолавши близько сорока кілометрів. Минуло понад півтора століття, а наш щоденний добробут і далі залежить від цієї річки. Склянка води на столі – теж нагадування про Дністер», – зазначає у своїй публікації про ріку, присвяченій Всесвітньому дню річок, орнітолог Сергій Курочкин.

Проблеми на Дністрі почали накопичуватись ще навесні. За даними українського Гідрометцентру, у басейні Дністра маловоддя почало формуватися з середини травня на тлі слабовираженої весняної повені та тривалого дефіциту опадів. За червень-серпень тут випало близько 62% норми. У червні-липні витрати води на основних постах Самбір, Галич та Заліщики утримувалися на рівні 9–19% норми. Починаючи з 30 квітня середньодобовий приплив до Дністровського водосховища тривалий час залишався нижчим від скидів.

До середини липня розрив між притоком та скиданням був уже значним. 17 липня міністр довкілля Молдови Георге Хаждер повідомив, що до Дністровського водосховища надходить близько 30 м³/с, тоді як вниз Дністром скидають близько 100 м³/с. Україна запропонувала зменшити скидання до 70 м³/с, пояснивши це необхідністю зберегти запас води на випадок тривалої посухи. Молдова попросила поки що залишити колишній обсяг, і Україна погодилася не змінювати його до кінця місяця.

31 липня сторони домовилися скоротити скидання до 85 м3/с. Тоді влада Молдови окремо звернула увагу на водозабір, що забезпечує водою Кишинів. Через те, що його інфраструктура не може автоматично адаптуватися до зниження рівня річки, для продовження роботи потрібні додаткові технічні заходи.

11 серпня скидання зменшили ще раз – до 75 м³/с. Міністерство навколишнього середовища Молдови пояснювало це скороченням запасу води у водосховищі та прогнозами, які не обіцяли достатніх опадів у верхній частині басейну Дністра та Карпатах. У відомстві попереджали: якщо запас водосховища вичерпається, витрата води в річці безпосередньо залежатиме від притоку з Карпат, який тоді оцінювали приблизно в 35–40 м³/с – утричі нижчі від звичайного рівня.

До кінця серпня гірські притоки приносили у водосховище дедалі менше води. Якщо на початку місяця приплив становив близько 38 м3/с, то до 25 серпня його середнє значення за попередні вісім днів знизилося до 22,38 м3/с. 28 серпня Україна запропонувала скоротити скидання з 75 до 50 м³/с, проте після переговорів сторони домовилися про 60 м³/с.

У вересні розрив між притоком та скиданням зберігся. За перші 20 днів місяця до Дністровського водосховища надійшло близько 40,3 млн. кубометрів води, а випустили 103,7 млн. Середня притока становила близько 23 м³/с при скиданні 60 м³/с. На початку вересня рівень водосховища становив 111,83 метра, а до 20 вересня розрахунковий рівень знизився приблизно до 111,15 метра – на 68 сантиметрів.

14 вересня Україна запропонувала знизити скидання з 60 до 22 м³/с – фактично до обсягу води, який на той момент надходив у водосховище. Молдова не погодилася, вважаючи таке скорочення надто різким. Міністерство навколишнього середовища зазначало, що різке зменшення скидання в нижню течію може вплинути на водопостачання населення, водні екосистеми та гідрологічний баланс Дністра. Сторони домовилися продовжити консультації, а скидання залишилося на рівні близько 60 м³/с.

Державне агентство водних ресурсів України попередило, що за зниження рівня Дністровського водосховища нижче критичної позначки 110 метрів гарантувати технічну можливість подальшого скидання води вже не вийде.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА

Джерело: Південь сьогодні.