За підтримки програми Open Rivers Rewilding Ukraine розпочинає новий етап роботи, спрямований на відновлення вільної течії річки Когильник та покращення стану її річкової екосистеми. Раніше команда демонтувала штучні бар’єри в гирлах річок Когильник, Кагачка та Сарата на півдні України. Тепер ми переходимо до систематичної оцінки гідротехнічної інфраструктури в межах української частини басейну річки Когильник, зокрема застарілих, пошкоджених і покинутих дамб, гребель та шлюзів. Детально про плани з відновлення річки розповіли у Rewilding Ukraine, передає видання «Південь сьогодні».

Багато з цих споруд негативно впливають на стан річки: перешкоджають її вільній течії, погіршують якість води, сприяють заболоченню та надмірному розростанню рослинності, а також збільшують втрати води через випаровування. Деякі споруди, що перебувають у незадовільному стані, також можуть становити потенційну загрозу затоплення населених пунктів і сільськогосподарських угідь у разі руйнування або прориву дамб.

Когильник: річка, що поєднує степ із Чорним морем

Когильник (Cogâlnic) — степова річка завдовжки 243 кілометри, що протікає через Молдову та Україну. Її 120-кілометрова українська ділянка перетинає сухі степові ландшафти Одеської області, перш ніж впасти в озеро Сасик у межах Дунайського біосферного заповідника.

У минулому звивисте русло Когильника, оточене степом, заплавними луками, очеретяними заростями та прирічковою вербовою рослинністю, формувало характерний південноукраїнський ландшафт, багатий на біорізноманіття.

Сьогодні річка зазнає значного антропогенного тиску через розорювання її долини та прибережних захисних смуг, втрату деревної рослинності вздовж берегів, випрямлення русла та будівництво численних гідротехнічних споруд. Водночас Когильник зберігає значний потенціал для екологічного відновлення.

Разом із притоками — Чагою, Сакою, Чилігідером, Джаларом, Кагачем, Бахмуткою та Фрумушикою — річка формує важливий екологічний коридор, що поєднує внутрішні степові оселища з узбережжям Чорного моря та трьома територіями Смарагдової мережі.

Звивини річки, вологі луки, очеретяні зарості та прирічкові оселища забезпечують укриття й місця живлення для численних представників понто-каспійської водної фауни, зокрема понто-каспійських бичків (Caspiosoma caspium та Benthophiloides brauneri), довгопалого річкового рака (Pontastacus leptodactylus), а також рідкісних земноводних і ссавців, таких як кумка червоночерева (Bombina bombina), болотяна черепаха, видра річкова та норка європейська. Річка також має важливе значення для багатьох видів водоплавних і навколоводних птахів.

В українській частині басейну відомо про понад 50 наявних або потенційних річкових бар’єрів. Значна частина цих споруд перебуває в незадовільному технічному стані, серйозно пошкоджена або була встановлена без необхідних дозволів.

Контекст і можливості

Десятиліття випрямлення русла річки для сільськогосподарських потреб, осушення та регулювання стоку призвели до фрагментації Когильника. Застарілі шлюзи, земляні дамби та невеликі греблі обмежують переміщення риби, змінюють природний водний режим, сприяють надмірному розростанню очерету та збільшують випаровування й мінералізацію води.

Цей тиск посилюється через зміну клімату, зокрема підвищення температури та зростання посушливості в усьому регіоні.

Відновлення Когильника відповідає пріоритетам Плану управління річковим басейном Чорного моря на 2025–2030 роки.

Попередні заходи з відновлення вже продемонстрували потенціал такого підходу. У 2019 році в гирлі Когильника було демонтовано чотири бар’єри в межах ширшого природоохоронного заходу, під час якого на річках Когильник, Кагач і Сарата було розчищено або частково демонтовано десять бар’єрів і дамб.

Моніторинг у 2021 році зафіксував 150 гектарів повторно обводнених природних оселищ — на 22,5% більше, ніж у 2020 році — а також ознаки відновлення нерестовищ риб і вологих лучних оселищ.

Новий проєкт спиратиметься на цей досвід у всьому басейні Когильника, визначаючи ділянки та заходи з найбільшим потенціалом для подальшого відновлення річки.

Чого планують досягти?

Завдяки Open Rivers Programme Rewilding Ukraine проведе комплексну оцінку 120 кілометрів української частини Когильника та його основних приток, охопивши загалом понад 324 кілометри русел річок.

Польові обстеження:

• визначать ключові бар’єри для вільної течії річки;

• проведуть інвентаризацію та оцінять стан гідротехнічних споруд;

• визначать пріоритетні ділянки для відновлення;

• оцінять потенційні природоохоронні переваги демонтажу окремих бар’єрів;

• створять ГІС-базу даних річкових бар’єрів.

На основі оцінки буде розроблено План усунення непотрібних бар’єрів та відновлення річки Когильник. У ньому буде визначено пріоритетні ділянки та практичні кроки для відновлення річкових екосистем, зокрема близько 20 кілометрів русла річки в нижній частині басейну поблизу гирла.

Одним із очікуваних результатів проєкту стане підготовка щонайменше одного інвестиційно готового проєкту з усунення бар’єрів для вільної течії та відновлення річки Когильник.

Відновлення річки потребує партнерства

Відновлення Когильника — це довгострокове завдання, і його успіх залежить від співпраці всіх відповідних зацікавлених сторін. Rewilding Ukraine прагнутиме до активного партнерства з Басейновим управлінням водних ресурсів річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю, Басейновою радою річок Причорномор’я, Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, місцевими громадами та іншими партнерами.

Як транскордонну річку, Когильник неможливо відновити лише зусиллями в Україні. Ефективне відновлення річки потребує скоординованих дій по обидва боки кордону.

З цієї причини проєкт передбачатиме робочі зустрічі та консультації з представниками установ водного господарства та охорони природи в Республіці Молдова.

Від Когильника до відновлення інших річок

Проєкт має на меті не лише визначити конкретні можливості для відновлення Когильника, а й напрацювати практичний досвід, який можна буде застосувати до інших малих і середніх річок в Україні, Молдові та Румунії.

Результати роботи — зокрема підходи до оцінювання бар’єрів, визначення пріоритетних ділянок і розроблення заходів із відновлення — можуть стати основою для майбутніх природоохоронних проєктів у річкових басейнах, що потерпають від посух, регулювання стоку та деградації річкових екосистем.

Річки з вільною течією є необхідними для здорових річкових екосистем. Відновлення природної динаміки Когильника може стати важливим кроком до відновлення самої річки, а також степових і водно-болотних екосистем, пов’язаних із нею на півдні України.

Фото: Max Yakovlev

Джерело: Південь сьогодні.