Проникнення солоних вод у пониззя Дунаю та масові скупчення медуз: науковці продовжують досліджувати українську ділянку річки
Протягом серпня науковці Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії (ІРГЕМО) Держрибагентства проводили гідрологічні дослідження української ділянки Дунаю. Зокрема, фахівці досліджували проникнення солоних вод у пониззі річки, про що повідомляють у Держрибагентстві.
«Особливу увагу приділялось просторовому розподілу та вертикальній стратифікації солоності води, яка є одним із важливих показників сучасного гідрологічного стану пониззя річки та дельтової системи», – зазначили у Держрибагентстві.
За результатами досліджень науковці встановили суттєву неоднорідність мінералізації водних мас як між окремими районами, так і у вертикальному профілі водної товщі у 12-ти кілометровій зоні Соломонового рукава і 32-ти кілометровій зоні Дунаю.
Показники солоності від поверхневого шару до придонних горизонтів в різних районах Дунаю були у широкому діапазоні – від 0,47 до 12,3 ‰.
«Така значна різниця свідчить про формування вираженої вертикальної галінної стратифікації внаслідок проникнення в руслову частину більш щільних солоних водних мас з Чорного моря», – пишуть у Держрибагентстві.
Це явище, як пояснюють фахівці, відповідає механізму формування так званого «сольового клину», коли більш щільна морська вода поширюється проти течії переважно вздовж дна, тоді як менш щільна прісна дунайська вода рухається до моря у поверхневому шарі. У результаті на порівняно невеликій глибині можуть одночасно існувати водні маси з істотно різною солоністю.
Під час польових спостережень також відмітили скупчення медуз у русловій частині Дунаю. Їх поява є додатковою ознакою надходження чорноморських вод. Масові скупчення медуз можуть ускладнювати здійснення промислового рибальства, оскільки, потрапляючи до знарядь лову, медузи забивають сіткове полотно, знижують уловистість, а в окремих випадках фактично унеможливлюють нормальне проведення промислового вилову.
Науковці зазначають, що формування сольового клину в пониззі Дунаю є природним для зони взаємодії річкових і морських вод, однак його інтенсивність безпосередньо залежить від співвідношення річкового стоку та згінно-нагінних вітрів з північно-західної частини Чорного моря.
«У літньо-осінній період, коли після весняного водопілля витрати води Дунаю поступово знижуються, гідравлічний опір річкового потоку проникненню морських вод зменшується. Посиленню цього процесу також можуть сприяти високі літні температури, інтенсивне випаровування, дефіцит опадів та тривалі маловодні періоди», – йдеться у повідомленні Держрибагентства.
З огляду на те, що зміни солоності у Дунаї мають важливе екологічне та рибогосподарське значення, фахівці Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії продовжують комплексний гідрохімічний та гідробіологічний моніторинг української ділянки Дунаю.
