Представники Одеського рибоохоронного патруля Держрибагентства зустрілися в Ізмаїлі, аби вирушити у рейд акваторією Дунаю та перевірити дотримання правил промислового рибальства. Особливим стало те, що цьогоріч в Україні перше офіційно відкрили сезон вилову японської прісноводної креветки. Детальніше про це розповіли у відеосюжеті, підготовленому Держрибагентством на замовлення телеканалу «Трофей», начальник відділу організаційної роботи взаємодії із ЗМІ та роботи з громадськістю Держрибагентства Ростислав Юнак та заступник начальника управління – начальник відділу водних біоресурсів Одеського рибоохоронного патруля Руслан Міньковський, передає видання «Південь сьогодні»

Японська прісноводна креветка – інвазійний вид, який «заселився» в Україні у 2008 році, однак тільки цьогоріч рибалки отримали офіційне право виловлювати цей водний біоресурс. Зі слів Руслана Міньковського, вперше цей вид креветки зафіксували у Кучурганському лимані, що знаходиться на кордоні Одеської області і так званого придністров’я. Подейкують, що цю креветку вирощували у придністров’ї. Спершу вона потрапила у Дністер, а потім перебралася у Дунай, де, як виявилось, для неї більш сприятливі умови – адже у Дунаї популяції саме цього виду креветки найбільше.

Начальник відділу водних біоресурсів Одеського рибоохоронного патруля також зауважив, що після підриву російськими терористами Каховської ГЕС загинула велика популяція креветки, яку в Одесі часто ще називають рачками. Тож на ринках її замінила японська креветка.

«Ми бачимо тенденцію, що її більше не стає і потрібно ще багато років, щоб популяція відновилася. І ця креветка (японська прісноводна – Авт.) – альтернатива, яка зараз є на Одещині. Якщо піти по ринках, то всюди продається саме ця креветка», – зазначив Руслан Міньковський.

Відрізняється вона від рачків, зі слів представника рибоохоронного патруля, як розміром – адже може сягати до 12 см, тож і більше м’яса має, так і смаком – декому може більше нагадати рака, ніж звичний смак креветки.

Варто зазначити, що в умовах повномасштабної війни вже понад чотири роки закритий для рибалок промисел у морі. Та й навіть риболовля у Дунаї сьогодні потребує чималої кількості дозвільних документів. Усе це поєднується і з нестачею самих рибалок – багато мешканців боронять країну на війні, ще велика кількість виїхала з України. Додають труднощів і бюрократичні процедури. І це вже не кажучи про постійну небезпеку обстрілів.

«Одеський регіон завжди славився морем. Морський промисел, на жаль, чотири з половиною роки ми не можемо здійснювати – море закрите для промислу. І не тільки для промислу, ми бачимо, що і судноплавство наразі дуже великі проблеми має. росія продовжує свій терор цивільного населення, судноплавства. Виходячи на воду навіть наші рибалки знаходяться майже весь час під постійним прицілом. Але треба працювати, треба годувати країну (…) Тільки що бачили, коли попросили в рибалок документи – скільки дозволів, документів і прикордонників, і контролюючих органів вони видають. Треба дуже багато погоджень, багато паперу з собою мати, щоб вийти на промисел», – зауважив Ростислав Юнак.

З позитивних змін – з кожним роком браконьєрів стає дедалі менше. Але це також пов’язують із загальним зменшенням кількості людей, що виходять на риболовлю. Крім того, в умовах війни суттєво посилився контроль з боку різних структур, зокрема – прикордонників.

Під час здійснення контролю представники Одеського рибоохоронного патруля Держрибагентства зустріли кілька рибальських човнів, які здійснювали промисел суто креветки. І, судячи з усього, ловля йде. Як зазначив один з рибалок – можна забрати близько 60 кілограмів – коли менше, коли більше. Втім, для гарних результатів іноді доводиться долати великі відстані річкою:

«Річка Дунай у нас неоднорідна. Креветка дуже любить мілину. Між першим рибалкою, якого ми перевіряли, і другим ми пройшли близько 25 км. Тому по Дунаю рибалкам доводиться далеченько запливати, щоб ловити креветку», – пояснив Руслан Міньковський.

Важливо, що після вилову свіжу креветку потрібно швидко приготувати й після того заморозити – адже улов може зіпсуватися. Тож, із поступовим настанням спеки, ще у ранкові години рибалки повертаються на берег.

Румуни також активно займаються промисловим виловом на Дунаї. Як зауважують наші фахівці, у рибалок сусідньої країни правила, встановлені законодавством, суттєво простіші.

Крім наших промисловиків та їхніх румунських колег представники Держрибагентства зустріли і рибалок-любителів, у яких також були в нормі усі необхідні документи, проте й із виловом поки не щастило. А от у кого документи не перевіряли – так це у невеличкої популяції пеліканів, які на Дунаї також складають конкуренцію у вилові біоресурсів.

Тож, рейд рибоохоронного патруля акваторією Дунаю на цей раз не виявив жодних порушень, однак засвідчив, що японська рибалка вже має тут великий попит.

Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – скриншоти з відео Держрибагентства

Джерело: Південь сьогодні