Серед деяких мешканців Бессарабії наразі існує думка, що святкування Різдва 7 січня було нав’язане регіону спочатку російською імперією, згодом – радянською владою. Зі спогадів деяких мешканців півдня Одещини, Різдво тут майже до кінця румунського періоду святкувалося 25 грудня. Чи обґрунтоване таке твердження, та чи є в ньому історичне підґрунтя, кореспондентці «Бессарабії INFORM» розповіла етнологиня, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри археології, етнології та всесвітньої історії, заступниця декана факультету історії та філософії з наукової  роботи Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Наталія Петрова.

За словами етнологині, Бессарабія – це регіон, який заселявся за часів російської імперії представниками різних етносів, котрі приїздили сюди з різноманітних країн та представляли зовсім протилежні культурні традиції, інколи – навіть різні релігійні течії. Натомість у всіх цих традиціях та течіях святкування Різдва відбувалося саме 25 грудня. Навіть частково в російській імперії була аналогічна дата. Але поступово в росії почався перехід на святкування Різдва 7 січня. Це було пов’язано з деякими церковними реформами і з тим, що російська православна церква прагнула певної самостійності. Частина цієї так званої “незалежності” полягала в тому, що в російській церкві існувала інша система вираховування основних релігійних свят, зокрема Різдва та Великодня.

Язичництво вплинуло на дату святкування Різдва

Проте, як запевняє Наталія Олександрівна, етимологія святкування Різдва саме 25 грудня сягає своїм корінням ще в язичницькі часи, коли існувало вірування в народження Сонця. І тільки з IV століття нашої ери, коли в Римській імперії було започатковано традицію святкування Різдва не тільки як народження Сонця, але й як християнського свята, ця тенденція розповсюдилася по всьому християнському світу. Дана традиція чітко була прив’язана до зимового сонцестояння, бо ніхто до нині не знає точної дати народження Ісуса Христа.

«Цього року ми мали 21 грудня найкоротшу ніч та найдовший день. Далі день починає збільшуватися, що в народній уяві ще задовго до появи християнства символізувало народження богинею Колядою (язичницька традиція слов’ян) Сонця – Божича. За легендою, богиня його народжувала у водах річки Дніпро», – пояснює науковиця.

 

Наталія Олександрівна додає, що подібні легенди, пов’язані з народженням Сонця, простежуються в багатьох інших країнах та в народів, зокрема в Римській імперії. Це божество народжувалося саме тоді, коли починав збільшуватися день.

«Тому й астрономічно, й природно, згідно усіх космогонічних теорій і теорій практичності,  святкування Різдва є більш доцільним і виправданим саме в грудні, якщо ми прив’язуємо людину до того середовища, в якому вона існує, і до природних факторів, від яких вона дуже залежить.

Звичайно, відзначення Різдва 7 січня абсолютно відривалося від його етимології, тому думка про те, що святкування Різдва 7 січня була нав’язане Бессарабії, є абсолютно виправданою та правильною.

Однак тривалий час, особливо в радянський період, до цієї дати святкування було прив’язано декілька поколінь людей. Тому ми не можемо за два-три роки повністю повернутися до витоків, бо цей процес поступовий. Але, на мою думку, для багатьох людей, які відзначали Різдво 7 січня, перехід на 25 грудня є зокрема принциповим питанням, тому що майже весь православний світ, окрім країни-агресорки, відзначає Різдво сьогодні. Ця дата святкування символізує єднання з Європою та повернення до своїх традицій», – підкреслює Наталія Петрова.

 

Етнографіна група “Sedeflär” (“Перлини”) Обласного центру гагаузької культури села Виноградівка Болградського району, 2023 рік

   Одеський національний університет імені І.І. Мечникова почав проводити масштабні етнографічні експедиції в Бессарабії тільки з 1994 року. Бо до здобуття Україною незалежності такі дослідження не дуже заохочувалася радянською владою.

«Що роблять вчені зазвичай під час таких експедицій? Етнографи виявляють певні особливості етносів в полікультурних регіонах, яким є Бессарабія, відзначають, що люди зберігають свою власну етнічну ідентичність (болгарську, румунську, молдовську, навіть російську тощо). Власне, саме такі дослідження були невигідні тоталітарній владі, тому що це показувало, що людина нового типу («радянська людина») не зовсім зліпилася, як намагалися це зробити «совєти», – наголошує етнологиня.

Найбільше культурних традицій збереглося у сільський місцевості, бо це не занадто урбанізоване середовище, безперечно, яким є Бессарабія. І це насправді дуже добре,  вважає науковиця. Але ці традиції дуже різні, бо десь з двадцятих років минулого сторіччя в Бессарабії почали укладатися шлюби між представниками різних етносів. Тому розглядати якісь певні шаблонні особливості різдвяних традицій для півдня Одещини в цілому було б неправильно. Кожна традиція є унікальною локально, навіть в рамках одного населеного пункту. Проте під час збирання етнографічних матеріалів виявилося, що у науковців утворилися певні непорозуміння з респондентами стосовно точної дати святкування Різдва.

 

Група дорослих колядників, які сповіщають про народження Ісуса Христа напередодні Різдва, село Виноградівка Болградського району, 2018 рік

«Під час збирання етнографічних матеріалів у нас виникали певні непорозуміння, коли люди розповідали про власний досвід чи давні родинні традиції. Тоді ми відчували, що люди розповідали про святкування багатьох свят в грудні, зокрема Різдва. А ми ж на той момент розуміли, що в нас Різдво ж в січні. Це наводило на думку, що респонденти просто помиляються. Але насправді це не так», – згадує Наталія Петрова.

Вона пояснює, що за часів приєднання Південної Бессарабії до радянського союзу відбувалася часткова імміграція населення до Румунії. Раніше до Бессарабії переселилися українці із Задунайської Січі. В них традиція відзначання Різдва 25 грудня зберігалася завжди.

«Оскільки люди спілкувалися зі своїми родичами, вони відзначали з близькими цю традицію 25 грудня. Через те, що в радянському союзі перейшли до святкування Різдва 7 січня та навіть на певний час зробили цей день вихідним, свято відзначали вдруге. Таким чином, в Бессарабії паралельно йшло святкування двох дат – 25 грудня та 7 січня», – розповідає Наталія Олександрівна.

За її словами, стала і дуже яскрава традиція відзначання Різдва саме 25 грудня збереглася, попри жодні тоталітарні утиски, в селі Орлівка Ренійської громади. Йдеться про різдвяний обряд «Мошул» з карнавальними масками. Ця традиція не є виключно орлівською – просто в Південній Бессарабії вона збереглася тільки в цьому селі.

 

Обряд “Мошул”, село Орлівка Ренійської громади, 2016 рік

Повернення до власних традицій та відмежування від культури країни-агресорки змушує все більше мешканців Бессарабії змінювати дату святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня. Про це зокрема свідчить  опитування БІ», яке проводилося напередодні свята.  На запитання, «Коли святкуватимете Різдво?», жителі Бессарабії відповіли наступним чином

25 грудня – 40%,

7 січня – 51%,

Не святкуватиму – 9%.

Якщо прибрати третій варіант, то 25 грудня обрало 44% відсотка опитаних, а 7 січня – 56%.

Подібне опитування «Коли для Вас народжується Різдво?» у вигляді гугл-анкети також проводився на факультеті історії та філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Анкети розповсюджувалася в Інтернеті та по знайомим. Ініціаторкою цього анкетування виступила студентка другого курсу Валерія Образенко, щоб дійсно зрозуміти, як сьогодні люди переходять на нову дату відзначання Різдва. В опитуванні, яке тільки розпочалося, взяло участь поки тільки 50 респондентів, серед яких є представники Бессарабії. Анкети заповнювали люди різних вікових груп. Результат опитування, який ще буде корегуватися через додавання нових респондентів, виявився доволі неочікуваним – більшість з них святкують Різдво вже 25 грудня.

 

Маленькі колядяники напередодні Різдва, село Виноградівка Болградського району, 2018 рік

«Це особливо стосується молоді, яка не була дуже релігійною. Завдяки інформаційній підтримці вона формує в себе нову традицію, під час якої треба зібратися родиною, приготувати святкові страви разом, зробити гуртом деякі новорічно-різдвяні атрибути. Ми сьогодні повертаємося до виготовлення дідуха, солом’яного павука саме всією родиною. Подібні майстер-класи ми проводили в Одесі для бізнесменів та митців. Наразі багатьох людей  це цікавить, бо  дає змогу об’єднатися», – запевняє науковиця.

 

Наталія Петрова зі своєю студеткою Валерією Образенко біля різдвяного павука

 

Отже, резюмує Наталія Петрова, буде історичною справедливістю повернути етносам Бессарабії святкування Різдва саме 25 грудня

 

«Я бажаю всім щасливого Різдва і на весь вік добра. Щиро зичу, щоб наступне Різдво ми вже святкували в мирній, вільній та незалежній Україні, щоб ми подолали ворога, всі негаразди, щоб кожного читача вашого видання спіткали тільки радощі та успіхи абсолютно в усіх справах», – привітала всіх мешканців Бессарабії науковиця.

На головному фото – обряд “Мошул”, село Орлівка Ренійської громади, 2016 рік