Про те, як діють аферисти та як уберегти свої кошти, розповідає лейтенантка поліції Тетяна Шміголь з управління протидії кіберзлочинам в Одеській області ДКП НП України.

Кіберполіцейська зауважує, що шахраї телефонують, представляючись працівниками банку, служби безпеки або платіжної системи, і переконливо повідомляють про нібито злам вашого рахунку, підозрілу транзакцію чи спробу списання коштів. Мета зловмисників – змусити вас діяти негайно, не роздумуючи. Вони можуть запропонувати переказати гроші на «безпечний» рахунок, який насправді належить їм, або ввести дані картки на фейковому сайті. Часто просять назвати номер картки, CVV-код, одноразовий пароль з повідомлення, навіть переконують встановити сторонній додаток, який дає їм доступ до вашого пристрою. 

Але слід пам’ятати, що справжні співробітники фінансової сфери ніколи не запитують конфіденційні дані, які знає лише власник картки.

«Щоб убезпечити себе, використовуйте під час онлайн-операцій лише віртуальні картки з обмеженими сумами. Ніколи не розміщуйте в інтернеті оголошення із фінансовим номером – це може дозволити шахраям перевипустити SIM-картку та отримати доступ до інтернет-банкінгу. Використовуйте послугу код-паролю на перевипуск чи блокування SIM-карт, а також нікому не повідомляйте одноразові паролі з SMS. Не виконуйте жодних дій у банкоматах чи терміналах за вказівками «працівників банку. Якщо ви підозрюєте, що вас намагаються ошукати, негайно припиніть розмову та зверніться до найближчого відділення поліції або зателефонуйте на спецлінію 102», - наголошує старша оперуповноважена 1-го сектору управління протидії кіберзлочинам в Одеській області ДКП НП України Тетяна Шміголь.

Додаткову інформацію про різновиди онлайн-шахрайства можна дізнатися на ресурсі «Кібербрама» (https://stopfraud.gov.ua/cybersecurity-in-life/shahrajski-shemy). Це освітньо-інформаційна платформа, створена за ініціативи Кіберполіції України, яка допомагає кожному користувачу мережі ознайомитись із найпоширенішими шахрайськими схемами та навчитися ефективно їм протидіяти.

Нагадаємо: лейтенантка поліції Тетяна Шміголь нещодавно розповідала про те, як захистити себе від аферистів під час онлайн-покупок на маркетплейсах і в соцмережах, як убезпечити свої акаунти від зламу, а також як блокувати ворожу пропаганду, канали поширення дезінформації, протиправного та забороненого контенту в інтернеті.

Відділ комунікації поліції Одещини

Джерело: Головне управління Національної поліції в Одеській області