17 липня, у День етнографа України, — професійного свята людей, які займаються вивченням культури та побуту різних народів, ми традиційно згадуємо про унікальний куточок нашої держави — Українську Бессарабію.

На етнографічній мапі нашої країни південь Одещини можна порівняти із строкатою ковдрою завдяки її винятковій поліетнічності.

З давніх-давен цей край славився своїми людьми і мальовничою природою. Великі озера та одна з найбільших європейських річок – Дунай завжди притягували сюди багато народів.

Через його розташування на перехресті шляхів між Сходом та Заходом історію краю творили представники слов’янської, елліністичної та інших культур, кочовики і землероби, автохтони і мігранти.

Душа цього талановитого краю — це культура, звичаї, мистецтво, той неоціненний скарб, який об’єднує й зближує цілі покоління різних місцевих етнічних груп.

Південна Бессарабія – край, у якому багато світла і краси, який є рідною домівкою для українців, болгар, молдаван, гагаузів, старообрядців-липован, албанців, греків, вірмен, поляків, німців та ще багатьох національностей.

Це – чудова земля, на якій всі живуть дружно, ставлячись з розумінням і повагою один до одного. Кожен з етносів вплітає свій самобутній узор до яскравого бессарабського орнаменту історико-культурних традицій, які зберігаються донині.