Невловимий» агент рф, який фотографував Ізмаїльський порт та локації військових біля Кілії, отримав вирок суду

Невловимий» агент рф, який фотографував Ізмаїльський порт та локації військових біля Кілії, отримав вирок суду

Уродженець села Шевченкове, виконуючи спеціальне розвідувальне завдання в інтересах рф, зробив фото пропускного пункту в`їзду/виїзду на територію ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт». Знімки він надіслав невстановленому представнику агресора. Про це журналісти видання «Південь сьогодні» дізналися з вироку Кілійського районного суду, опублікованого в Єдиному реєстрі судових рішень.

До повідомлення фігурант надав адресу об’єкта та наступний текст:

«В Измаиле есть электростанция; Порт Измаил; Буду наблюдать перемещается ли отсюда ночью техника или днем».

За даними слідства, на фотознімках зафіксовано розташування портового обладнання та інфраструктури (портові крани, адміністративні корпуси, системи забезпечення тощо).

Далі, бажаючи отримати більшу матеріальну винагороду, фігурант встановив зв`язок з ще одним представником рф, від якого отримав спеціальні розвідувальні завдання аналогічного змісту. За домовленістю він мав збирати та передавати відомості про об`єкти критичної інфраструктури, насамперед енергетичної (електростанції, трансформатори тощо) та залізничної транспортної інфраструктури, будівель територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, особистих та службових транспортних засобів працівників ТЦК та СП, а також інших військовослужбовців.

Зокрема відомо, що зрадник доповідав своєму куратору, що він прибув до міста Кілія та встановив транспортний засіб зеленого кольору. А також надіслав йому скриншот мапи в Інтернет додатку «Googlemaps» з маршрутом та доповнив дане повідомлення наступним текстом (мовою оригіналу):

«Вот здесь военкомат я еще там не был. Завтра иду туда. Утром скупляюсь всем необходимым. У меня есть план как поджечь и небыть замеченным. Берем бутылки 3, обвалакиваем смесью зажигательной, потом, нитку тонкую прочную, после нитку одним концом в бутылку и закручиваем пробку, каждую бутылку, кидаем под машину, зажигаем на расстоянии нитку прочную, но легко воспламеняющуюся можно и плостмасовую, зажигаем на расстоянии подальше от камер где то в кустах, а потом фоткаем. Как тебе идея? Каждая бутылка будет облита смесью легко воспламеняющуюся. Так чтобы сложно было затушить. Ну или невозможно. Как только канат дойдет до бутылок они по идеи должны начать гореть. Так как бутылки будут плостмасовими, легкий плостмас».

На це він отримав інструктаж щодо вдосконалення схеми підпалу.

В справі описано ще кілька епізодів комунікації, у яких завербований громадянин розповідав про те, що йому вдалося розвідати. Зокрема йшлося і про локації військових підрозділів.

У судовому засіданні підсудний винним себе не визнав, заперечував, що при зазначених у вироку обставинах скоїв злочин. Суду він намагався довести, що його було затримано людьми у військовій формі за те, що він знімав на мобільний телефон пам`ятник «корабліку», що розташований поруч із Ізмаїльським портом.

Під час судового засідання, жінка, запрошена в якості свідка, показала, що її було запрошено у якості понятої, під час проведення слідчих дій. В її присутності та ще однієї особи оглядали телефон, прізвище молодого чоловіка вона не пам`ятає, але пам`ятає що він в переписці з росіянами називав себе «неуловімим», їм демонстрували зміст переписки між двома особами та фото, сам текст вона не дуже пам`ятає, а от фото, на яких було сфотографовано Ізмаїльський порт, прохідні ворота, а також залізницю та будівлю ТЦК, вона запам`ятала, і наскільки їй було зрозуміло він (обвинувачений), збирався підпалити автомобіль біля будівлі ТЦК. Крім того, з усього вона запам`ятала, що йому мали заплатити гроші, але заплатили мало. Також вона зазначила, що в Ізмаїлі він знімав номер у готелі «Бессарабія», за півтори тисячі гривень, а в Кілії – хостел за п`ятсот гривень. Всю переписку вона бачила, зі слів слідчого, номера були російські.

Також у документі вказані свідчення ще двох понятих.

Суд визнав фігуранта винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України та на підставі цього закону призначив йому покарання у вигляді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА



Загрузка...