У п’ятницю, 13 листопада, Православна церква України вшановує пам’ять святителя Івана Златоустого — архієпископа Константинопольського, одного з найвідоміших проповідників і богословів християнської Церкви. Він прославився красномовством, глибокими тлумаченнями Святого Письма, турботою про бідних і принциповою позицією щодо церковного та суспільного життя. 

«Апостроф» розповідає, ким був святитель Іван Златоустий, чому його називають Золотоустим, які традиції пов’язані з 13 листопада та на що звертали увагу наші предки цього дня.

Життя і духовний подвиг Івана Златоустого, архієпископа Константинопольського

Майбутній святитель народився близько 347 року в Антіохії — одному з найбільших міст Римської імперії. Його батько Секунд був військовим начальником і помер невдовзі після народження сина. Вихованням Івана займалася мати Анфуса, яка присвятила себе родині та подбала про те, щоб син отримав ґрунтовну освіту.

Він вивчав Святе Письмо, багато часу віддавав молитві, а згодом усамітнився для аскетичного життя. Кілька років майбутній святитель провів у монастирському середовищі та пустельництві. Суворі умови й тривалі духовні подвиги підірвали його здоров’я, тому він повернувся до Антіохії.

Там Іван прийняв церковне служіння: спочатку був висвячений на диякона, а згодом — на пресвітера. Саме тоді особливо розкрився його талант проповідника. Він пояснював біблійні тексти доступно й переконливо, говорив про моральну відповідальність людини, милосердя, покаяння та необхідність допомагати тим, хто опинився в скруті.

У 398 році Івана обрали архієпископом Константинопольським. На цій посаді він не обмежувався церковними обрядами: опікувався бідними, підтримував створення лікарень і благодійних установ, вимагав від духовенства скромності та відповідального ставлення до своїх обов’язків.

Святитель також виступав проти надмірної розкоші й несправедливості, не боявся критикувати впливових людей. Така принциповість спричинила конфлікти з частиною церковної верхівки та імператорським двором. 

Відкриті проповіді Івана Златоустого проти розкоші й зловживань викликали невдоволення серед впливових представників суспільства. Особливо загострилися його стосунки з імператрицею Євдоксією та тими, хто підтримував її при дворі.

У 403 році проти архієпископа виступили його противники. Після церковного собору його усунули з посади та відправили у вигнання. Згодом святителя повернули до Константинополя, однак конфлікт не припинився. У 404 році його знову засудили до заслання.

Останні роки життя Іван провів далеко від столиці, у важких умовах і з погіршеним здоров’ям. Його змушували переходити з одного місця заслання до іншого. Святитель помер 14 вересня 407 року поблизу Коман у Понті, не діставшись до місця нового призначення.

За церковним переданням, його останніми словами були: «Слава Богу за все!»

Основне вшанування пам’яті Івана Златоустого припадає на 13 листопада. Дату обрали тому, що день його смерті збігається зі святом Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього — одним із великих церковних свят. Тож пам’ять святителя відзначають окремо.

У 438 році мощі Івана Златоустого перенесли до Константинополя. Церква вшановує його не лише як видатного проповідника, а й як одного з трьох великих святителів і вчителів — разом із Василієм Великим і Григорієм Богословом. 

Народні традиції 13 листопада

У народному календарі середина листопада пов’язувалася з остаточним наближенням зими. У цей час господарі завершували осінні роботи, перевіряли запаси та готували оселі до морозів.

Окремих загальноукраїнських обрядів, які були б нерозривно пов’язані саме з 13 листопада, не збереглося. Тому звичаї цього періоду переважно мали практичний характер.

У селах перевіряли, чи достатньо заготовлено дров, чи утеплені вікна й двері, чи немає протікань у дахах і господарських будівлях. Упорядковували комори, переглядали запаси овочів, сушених фруктів та інших продуктів, які мали зберігатися протягом зими.

Народні прикмети про погоду 13 листопада

Наші предки уважно спостерігали за природою в середині листопада, намагаючись передбачити, якою буде зима. З цим періодом пов’язували такі прикмети:

• Якщо вранці на деревах лежить іній — невдовзі може похолодати.
• Якщо небо затягнуте низькими хмарами — чекали на опади.
• Якщо вітер посилюється й змінює напрямок — погода може швидко зіпсуватися.
• Якщо птахи тримаються ближче до людських осель — очікували похолодання.
• Якщо сніг випав і не тане — зима, за народними спостереженнями, вже близько. 

Що не можна робити 13 листопада

Церква не встановлює спеціальних заборон на повсякденну роботу в день пам’яті Івана Златоустого. Домашні справи, прибирання чи приготування їжі самі собою не вважаються гріхом. Натомість вірянам радять уникати сварок, образ, пліток, осуду та злих слів.

З огляду на повчання святителя, цього дня особливо доречно стежити за власними словами й не принижувати інших. Не варто відмовляти в допомозі людині, яка опинилася в скрутному становищі, або відповідати злом на зло.

Народні звичаї також радили не сваритися з близькими та не з’ясовувати стосунки через дрібниці. Водночас такі перестороги належать до традиційних уявлень, а не до окремих церковних правил.

Що треба зробити 13 листопада

У день пам’яті святителя Івана Златоустого віряни можуть відвідати богослужіння, помолитися за здоров’я рідних і близьких, попросити мудрості, терпіння та сили долати життєві випробування.

До святителя звертаються з молитвами про зміцнення віри, допомогу в складних обставинах, духовне прозріння та вміння жити за християнськими заповідями. Особливо доречно цього дня згадати його настанови про милосердя: підтримати того, хто потребує допомоги, примиритися з людиною, з якою виникла сварка, або просто приділити увагу тим, хто почувається самотнім.