У Національному природному парку «Тузлівські лимани» на Одещині навіть пізньої осені залишаються активними деякі птахи та комахи. Серед них — богомоли, яких ще можна зустріти у прибережній захисній зоні лиманів.

Про це повідомив доктор біологічних наук, співробітник нацпарку Іван Русєв, опублікувавши відео закавказького деревного богомола.

Науковець також розповів про походження назви «богомол». У 1758 році шведський натураліст Карл Лінней дав звичайному богомолу латинську назву Mantis religiosa. Він звернув увагу на те, що під час полювання комаха завмирає в засідці, тримаючи передні кінцівки так, ніби людина склала руки для молитви. Саме через цю схожість комаха й отримала назву, яка в українській мові закріпилася як «богомол».

На відео Івана Русєва — закавказький деревний богомол (Hierodula transcaucasica).

На території сучасної України цей вид уперше зафіксували у Криму близько ста років тому. За припущенням науковця, на півострів він потрапив із чорноморського узбережжя Кавказу. На території НПП «Тузлівські лимани» цей вид уперше зареєстрував ентомолог нацпарку Євген Халаїм кілька років тому.

Активність богомолів пізньої осені є природним явищем. Поки дозволяє температура, ці хижі комахи продовжують полювати на інших комах та завершують цикл розмноження. Самки відкладають яйця у спеціальні захисні капсули — оотеки, в яких майбутнє покоління переживає зиму. Водночас із похолоданням богомоли стають менш рухливими, а після перших заморозків дорослі особини зазвичай гинуть.

Джерело: odessa.online