Свою назву одеський Привоз отримав від способу торгівлі. Товари сюди привозили возами з навколишніх сіл, а продавали їх фактично «з коліс».

Історія Привозу почалася майже два століття тому. Ринок виник у 1827 році як продовження Старого ринку, хоча деякі історики стверджують, що його «життя» почалося ще у 1796 році.

Торгівля «з возу»

На першому Привозі не було великих павільйонів, акуратних торгових рядів чи постійних магазинів. Купці та селяни приїжджали на возах і на місці продавали продукти, худобу та різний крам.

За порядком на ринку стежили спеціальні старости та наглядачі, яких обирали серед торговців і містян. Їхнім завданням було не лише контролювати ціни. Вони мали стежити за чистотою, не допускати спекуляцій, перевіряти торгівлю та вирішувати конфлікти. Після 1892 року, коли в місті почали діяти нові правила управління, контроль за торгівлею став більш системним.

Свого часу за в’їзд воза на територію Привозу навіть стягували так звану «колісну плату» — три копійки. Окремо платили й ті, хто займав торгові місця. Згодом ці збори скасували, а прибирання почали фінансувати з міського бюджету.

Бубонна чума на Привозі

Одна з найважчих сторінок в історії Привозу пов’язана з епідемією 1902 року. Від червня до жовтня в Одесі від бубонної чуми померли 15 людей, і всі вони були так чи інакше пов’язані з Привозом — працювали тут, торгували або жили неподалік.

«Бубонна чума – це інфекційне захворювання, яке характеризується раптовим початком лихоманки, ознобу, слабкості та набряку лімфатичних вузлів, відомих як бубони. Хвороба передається переважно через укуси інфікованих бліх, які живуть на гризунах, зокрема щурах», - зазначають лікарі.

Тодішній ринок був особливо сприятливим середовищем для поширення інфекції. У підвалах та старих дерев’яних спорудах водилися щури, а поруч були катакомби та інші місця, де гризуни могли ховатися.

Міська влада була змушена провести масштабну дезінфекцію. Територію обробляли карболовою кислотою та вапном, а найбільш занедбані дерев’яні торгові конструкції просто спалювали. Власникам знищених споруд виплачували компенсації.

На час санітарних робіт торгівлю перенесли на Куликове поле. Після цього Привоз відбудовували вже з урахуванням санітарних вимог.

На межі XIX і XX століть Привоз дедалі більше ставав місцем, де перетиналися різні громади та торговельні традиції Одеси. Тут зустрічалися єврейські купці, чорноморські греки, селяни з навколишніх сіл, міські торговці та приїжджі комерсанти. Разом із товарами на ринку обмінювалися новинами, жартами, чутками й характерними мовними зворотами.

Фруктовий пасаж і нове обличчя Привозу

Однією з найвизначніших споруд в історії ринку став Фруктовий пасаж, спроєктований архітектором Федором Нестурхом. Його чотири двоповерхові корпуси поєднувалися арками та формували окремий архітектурний ансамбль, де переважно торгували фруктами. На другому поверсі облаштували приміщення для працівників.

Ринок переживав не лише архітектурні зміни, а й політичні експерименти. Після встановлення радянської влади його намагалися перейменувати на «Жовтневий ринок», однак ця назва не стала частиною повсякденного мовлення. Одесити продовжували говорити «Привоз», і зрештою народна назва виявилася стійкішою за офіційне рішення.

У 1930-х роках на ринку почали впроваджувати централізовану систему постачання, а торгівля дедалі більше підпорядковувалася радянській адміністративній моделі. Проте навіть бюрократизація не змогла повністю змінити характер Привозу. Тут, як і раніше, торгувалися, сперечалися, обговорювали міські новини та оцінювали товар не лише за цінником, а й за словом продавця.

На Привозі шукали не лише продукти, а й речі, які офіційна торгівля не могла або не хотіла запропонувати. Особливо це стало помітно приблизно у 1970-х роках, коли на ринку почали з’являтися джинси, футболки, кеди та інший модний одяг, виготовлений у підпільних цехах або кустарних умовах.

Легенда про золото

Привоз має не лише реальну історію, а й цілу колекцію міських легенд. Одна з найвідоміших пов’язана з Яковом Пілерманом, який керував ринком у 1920-х роках.

За легендою, він був пов’язаний із кримінальним світом Одеси та спілкувався з людьми, близькими до Мішки Япончика. Йому приписують різні махінації з реконструкцією ринку та привласненням грошей.

Пілерман нібито намагався залишити країну, але його затримали на кордоні. Кажуть, перед цим він сховав на території Привозу золото та інші цінності. Скарб шукають у переказах уже багато років, але жодних надійних доказів його існування немає.

Від занепаду 1990-х до нової реконструкції

Після розпаду радянського союзу Привоз пережив складний період. У 1990-х роках тут посилилися кримінальні угруповання, виникали конфлікти навколо торгівлі та власності, а сама територія потребувала серйозного оновлення.

Наприкінці десятиліття місто розробило план реконструкції. У 1998 році рішенням міського виконкому було створено комунальне підприємство «Ринок Привоз», яке займалося організацією роздрібної та оптової торгівлі, транспортом, орендою майна й контролем руху територією ринку.

У 2000-х роках почалася масштабна перебудова. У 2007 році відкрили нові корпуси для м’ясної та рибної торгівлі, два торговельно-офісні центри, а вздовж Пантелеймонівської з’явилися магазини, які отримали назву «Новий Привоз».

У 2013 році міська рада передала ринок у приватну власність. Ще одна масштабна реконструкція відбулася у 2019 році — тоді демонтували частину старих споруд, зводили нові павільйони та вхідну групу, а також оновлювали дорогу й трамвайні колії.

Основні відділи Привозу:

• рибний відділ;
• м’ясний павільйон;
• фруктовий пасаж;
• овочеві ряди та відкриті майданчики;
• молочні ряди;
• господарські та промислові відділи;
• речові та сувенірні ряди.

«Правила» Привозу, які знають одесити

За роки існування ринку тут сформувалися власні негласні правила. Частина з них більше схожа на одеський гумор.

• Не поспішай купувати в першому ж місці: спочатку пройдися рядами та порівняй ціни.
• Торгуйся, але без фанатизму: на ринку це звична частина спілкування, однак продавець теж має заробити.
• Запитуй, звідки товар: особливо якщо купуєш рибу, м’ясо, молочні продукти чи домашні заготовки.
• Дивись на товар, а не лише слухай продавця: найкраща реклама на Привозі — те, що лежить перед тобою.
• Не соромся уточнити вагу: покупець має право перевірити, скільки саме йому зважили.
• Не бери все одразу: на Привозі легко купити більше, ніж планував, просто тому, що очі розбігаються.
• Будь уважним із гаманцем і телефоном: як і на будь-якому людному ринку, особисті речі краще тримати при собі.
• Якщо не знаєш, що вибрати, запитай: продавці часто можуть підказати, який продукт свіжіший або що краще взяти для конкретної страви.

Привоз після російської атаки 24 липня

У ніч на 24 липня 2025 року Привоз знову опинився в центрі трагічних подій. Під час російської атаки на Одесу було пошкоджено цивільну інфраструктуру, а від удару постраждали територія ринку та інші частини міста. Того дня в одному з дев’ятиповерхових будинків були зруйновані квартири на поверхах із п’ятого по восьмий, а рятувальникам довелося визволяти мешканців із заблокованих помешкань.

Пошкодження торкнулися й історичної частини міста. Очільник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомляв про руйнування архітектури в історичному центрі, який перебуває під захистом ЮНЕСКО. Постраждав і Фруктовий пасаж.

Джерело: 048