В Кілії директорку школи Валентину Іваненко провели останнім дзвоником та щемливими промовами
Сьогодні о 21:10
Сьогодні кілійці простилисся з 56-річною директоркою Кілійського опорного закладу освіти Валентиною Іваненко, яка несподівано пішла з життя через хворобу вчора, 1 липня. Публічна церемонія відбулася на подвір’ї навчального закладу, де, попри спеку, зібралося чимало колег, учнів, випускників, знайомих, рідних та близьких померлої. На честь видатної кілійки прозвучали чуйні промови та останній дзвоник. Проводила в останню путь очільницю закладу й кореспондентка “Бессарабії INFORM”.
Колектив школи доклав зусиль, щоб прощання пройшло гарно. Місце, яке за життя дуже любила директорка, прикрасили квітами, зробили експозицію з фотографіями керівниці. Міська рада встановила палатки як захист від пекучого сонця. Унікальне шкільне подвір’я зібрало велику кількість людей різного віку та статусу.
Колеги згадували, як колись Валентина Іванівна була наймолодшою директоркою закладу освіти у тодішньому Кілійському районі, але не поступалася найдосвідченішим, бо працювала з усіх сил. Найкращі роки життя вона присвятила закладу й запам’яталася людиною принциповою та непохитною, яка до останнього відстоює свій заклад, кожного учня, надихає колег та подає приклад своєю працею.
У промові про непростий та стійкий характер покійної з повагою згадав секретар Кілійської міської ради Сергій Мергут, який багато років був начальником відділу освіти та безпосереднім керівником Валентини Іваненко.
“Вона жила освітою. Не була простою людиною. Не була людиною, яка може йти по течії. Але була людиною, яка дбала. З якою було і добре, з якою можна було сперечатися. А саме такі люди залишають по собі слід. Слід, який будемо пам’ятати… Після Валентини Іванівни залишається великий спадок. Перш за все, духовно-моральний. Величезна кількість учнів згадує її дуже добрими, чудовими словами… 1 Вересня, на жаль, вже почнеться без неї. Але її дух буде тут. Тому що вона змогла сплотити колектив. Зберегла людей: вже які мають певний досвід, а також фактично за декілька років змогла сколотити нову золоту команду управлінців, які генерували разом з нею ідеї, які втілювали всі задуми щодо розбудови освітнього простору. Це перша школа та перша хто з громади у 2022 році одразу після страшної навали розпочала волонтерську діяльність. Звернулася до батьків, до колег, і до сих пір величезна кількість хлопців на всіх куточках нашої передової отримують допомогу, яку організувала саме вона. Я думаю, ще й багато життів було врятовано завдяки цій роботі. Від усієї громади, від освітньої родини, від багатьох людей я хочу подякувати Валентині Іванівні за щоденну працю, за характер, за вміння відстоювати, переконувати, бути несхожою на усіх”.
Перед тим, як похоронна процесія покинула шкільне подвір’я, на честь директорки пролунав останній дзвоник, сповнений щирим болем.
Вічна пам’ять Валентині Іванівні Іваненко. Щирі співчуття рідним, близьким, колегам, учням закладу та усій освітянській родині Кілійської громади.
