Від оборони Одеси до найгарячіших ділянок фронту: історія одеської тероборони
Сьогодні, 4 жовтня, в Україні відзначають День територіальної оборони. За роки повномасштабної війни для Одеси це поняття набуло зовсім іншого значення: підрозділи, створені для захисту міста та області, пройшли через бої на півдні та сході України, штурми, форсування Дніпра й багатоденну оборону в оточенні.
З Одесою та Одеською областю насамперед пов'язані дві бригади — 122-га окрема бригада територіальної оборони та 126-та окрема бригада Сил ТрО ЗСУ. Одна була створена ще до великої війни, інша формувалася вже після початку повномасштабного російського вторгнення.
Чому День територіальної оборони відзначають 4 жовтня
День територіальної оборони України не прив'язаний до конкретного числа. Його щороку відзначають у першу неділю жовтня. У 2026 році ця дата припала на 4 жовтня.
Свято встановили Указом президента України №417/2020 від 30 вересня 2020 року. У документі зазначено, що рішення ухвалене з огляду на важливість територіальної оборони для забезпечення обороноздатності та територіальної цілісності України.
Після 24 лютого 2022 року роль ТрО суттєво змінилася. Підрозділи, які створювалися передусім для оборони своїх регіонів, почали виконувати бойові завдання на різних ділянках фронту.
122-га бригада: тероборона Одеської області
122-гу окрему бригаду територіальної оборони створили 30 червня 2018 року. Вона формувалася як підрозділ територіальної оборони Одеської області.
Повністю формування бригади завершили до 15 лютого 2022 року — лише за дев'ять днів до початку повномасштабного російського вторгнення.
До структури 122-ї бригади увійшли окремі батальйони, сформовані в різних частинах Одещини. Серед них:
- 180-й окремий батальйон — Подільський район;
- 181-й — Роздільнянський район;
- 182-й — Білгород-Дністровський район;
- 183-й — Чорноморськ;
- 184-й — Арцизький район;
- 185-й — Южне;
- 211-й — Ізмаїл.
Бригада входить до Регіонального управління «Південь» Сил територіальної оборони ЗСУ.
Створювали для Одещини — воювали на Донеччині
Повномасштабна війна швидко змінила географію роботи бригади.
Один із відомих епізодів бойового шляху 122-ї ОБрТрО стався на Донеччині влітку 2024 року.
24 липня російські війська розпочали масований штурм із використанням близько 30 одиниць бронетехніки.
На позиції 185-го окремого батальйону 122-ї бригади рухалася російська бронемашина з піхотою. Українські військові разом із суміжними підрозділами уразили техніку, після чого бійці 122-ї атакували ворожу піхоту.
Увечері російські війська здійснили ще одну спробу штурму. Тоді розрахунок протитанкового ракетного комплексу підбив російську БМП.
Так підрозділ, створений для територіальної оборони Одеської області, опинився безпосередньо в боях на сході країни.
126-та бригада — тероборона, сформована в Одесі
Інша важлива для міста військова частина — 126-та окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ.
Її сформували в Одесі вже у 2022 році, після початку повномасштабного російського вторгнення.
Основою новоствореної бригади стали жителі Одеси та області. Проте дуже швидко завдання військових вийшли далеко за межі оборони самого міста.
Восени 2022 року 126-та бригада отримала Бойовий прапор. Це одна з головних військових відзнак частини та символ її честі, доблесті й бойових традицій.
Військові 126-ї брали участь у бойових діях на півдні України, зокрема на Миколаївщині та Херсонщині.
Підрозділи бригади були залучені до наступальних дій, під час яких російські сили вдалося відкинути більш ніж на десять кілометрів.
Трофейною гарматою били по російських позиціях за Дніпром
Після звільнення правобережної частини Херсонщини для одеських тероборонівців війна на цьому напрямку не закінчилася.
Артилеристи 126-ї бригади працювали по позиціях російських військ на лівому березі Дніпра.
Для ударів вони використовували, зокрема, трофейну 122-мм гаубицю Д-30, захоплену українськими військовими під час контрнаступальної операції на Херсонщині.
Таким чином зброя, яку російська армія привезла для війни проти України, згодом працювала вже проти самих окупантів.
70 діб в оточенні без ротації
Однією з найважчих відомих сторінок бойового шляху 126-ї бригади стала історія військових 223-го окремого батальйону.
Бійці цього підрозділу разом із військовослужбовцями 225-го окремого штурмового батальйону 70 діб перебували в оточенні без можливості провести ротацію.
Військові тримали кругову оборону та відбивали атаки російських сил, поки українські підрозділи намагалися відновити логістичний шлях до позиції.
Звичайне постачання фактично було неможливим. Воду, їжу та боєприпаси оборонцям доставляли за допомогою дронів. Попри постійні атаки та поранення, українські військові втримали позицію.
Лише після того, як вдалося пробити логістичний маршрут, захисників змогли вивести на ротацію.
Люди одеської тероборони: історії тих, хто воював на найважчих ділянках
За номерами бригад і батальйонів стоять конкретні люди. Серед військовослужбовців одеської тероборони є бійці, яких держава відзначила за мужність, а також загиблі захисники, чиї імена сьогодні залишилися на карті Одеси.
Андрій Городецький — повів групу проти переважаючих сил
Військовослужбовця 122-ї окремої бригади територіальної оборони Андрія Городецького нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
За інформацією Одеської ОВА, під час одного з бойових завдань він очолив штурмову групу, яка вступила в бій із противником, що мав чисельну перевагу.
Попри складні умови, українські військові виконали поставлене завдання.
Руслан Титенко — дев'ять діб на позиції та чотири в повному оточенні
Орденом «За мужність» III ступеня нагородили й військовослужбовця 122-ї бригади Руслана Титенка.
Він дев'ять діб утримував бойову позицію. Чотири з них військовий провів у повному оточенні — без води та їжі.
Про нагородження Городецького й Титенка Одеська обласна військова адміністрація повідомляла у 2025 році.
Олександр Попович — форсування Дніпра та бої на Херсонщині
Серед військових 126-ї бригади, відзначених на державному рівні, — Олександр Попович.
Його нагородили відзнакою президента України «Хрест бойових заслуг».
Військовослужбовець брав участь у боях на Херсонщині та форсуванні Дніпра в районі Козачих Лагерів.
Українські військові переправилися через річку на окупований російськими силами берег та вступили там у бій.
Імена загиблих тероборонівців залишилися на карті Одеси
Війна має для одеської тероборони й високу ціну.
Імена військовослужбовців 126-ї бригади, які загинули, захищаючи Україну, сьогодні носять одеські вулиці та провулки.
Ігор Балмагія
Ігор Балмагія служив у 126-й окремій бригаді територіальної оборони та загинув під час російсько-української війни.
У межах перейменування одеських топонімів його ім'я отримав колишній провулок Короленка.
Сьогодні на карті міста це провулок Ігоря Балмагії.
Георгій Липський
Ще один військовослужбовець 126-ї бригади, пам'ять про якого увічнили в Одесі, — Георгій Липський.
Він загинув, захищаючи Україну.
Колишню вулицю Толбухіна перейменували на вулицю Георгія Липського.
Так замість імені радянського воєначальника на карті сучасної Одеси з'явилося ім'я українського захисника.
Віталій Нестеренко
Віталій Нестеренко також був військовослужбовцем 126-ї бригади та загинув на війні.
Його ім'ям назвали колишню вулицю Академіка Воробйова.
Тепер це вулиця Віталія Нестеренка.
Таким чином пам'ять про військових одеської тероборони залишилася не лише в історії їхньої бригади. Імена загиблих захисників стали частиною самої Одеси.
Одесу продовжують готувати до оборони
Попри те, що підрозділи одеської тероборони виконують завдання на різних ділянках фронту, питання безпосередньої оборони Одеси та області також залишається актуальним.
У 2026 році начальник Регіонального управління Сил територіальної оборони «Південь» Денис Носіков розповідав про підготовку Одеси та Одеської області до кругової оборони.
Йдеться про систему фортифікацій та інженерних загороджень, зокрема протитанкові рови, металеві «їжаки», мінно-вибухові перешкоди, а також організацію логістики, зв'язку, забезпечення та управління.
Історія 122-ї та 126-ї бригад показує, наскільки змінилася українська територіальна оборона після початку повномасштабної війни.
Сьогодні за цими номерами стоять підрозділи, військові яких пройшли Миколаївщину, Херсонщину та Донеччину, брали участь у штурмах, форсували Дніпро, били по російських позиціях артилерією, десятки діб тримали оборону фактично в оточенні та віддали свої життя, за нашу свободу...
Тому День територіальної оборони 4 жовтня для Одеси та області — це не просто професійна дата в календарі. Це день людей, які свого часу стали до лав ТрО для захисту свого міста та регіону, а згодом опинилися на найважчих ділянках фронту.
Зі святом, Вас, герої!
Джерело: 048






