Сьогодні, 26 червня, у 7-ій бригаді тактичної авіації імені Петра Франка вшанували пам’ять загиблих побратимів, які героїчно віддали своє життя за Україну рівно чотири роки тому. Про це військові написали на своїй сторінці у Фейсбук.

Герой України полковник Матюшенко Михайло Юрійович – командир авіаційної ланки авіаційної ескадрильї 7-ї бригади тактичної авіації та Герой України майор Красильніков Юрій Миколайович – начальник розвідки штабу 7-ї бригади тактичної авіації загинули 26 червня 2026 року, звільняючи острів Зміїний від ворога. У той самий день у бою на Донеччині був смертельно поранений солдат Берковський Віталій Ростиславович – стрілець-помічник гранатометника роти охорони батальйону охорони 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка.

Михайло Матюшенко народився 8 січня 1961 року у місті Харків. З 1992 по 1996 льотчик Матюшенко Михайло Юрійович на посаді командира авіаційної ескадрильї вже проходив службу у 85 винищувальному авіаційному полку, що на той час базувався у місті Старокостянтинів. У 1996 році був звільнений з лав ЗС України.

Призваний вдруге по мобілізації у березні 2022 року.

Михайло Матюшенко з позивним «Дід» входив до складу 40-ої бригади тактичної авіації, так званих «Привидів Києва». До цього служив у різних військових частинах, був керівником однієї з українських авіакомпаній.

Більше 2 тисяч годин провів у повітрі. Освоїв багато типів літаків: винищувачі, бомбардувальники та інші. Завжди був там, де була найбільша потреба, мав добру підготовку, навченість і злітаність.

Коли Михайло Юрійович дізнався про втрати підготовлених екіпажів бомбардувальників у Старокостянтинові, вирішив, що його місце зараз саме у 7-ій бригаді тактичної авіації імені Петра Франка.

У складі бригади служив з квітня 2022 року. Обіймав посаду командира авіаційної ланки авіаційної ескадрильї.

Юрій Красильніков народився 14 листопада 1975 року, у місті Тамбов. В 1982 році пішов у перший клас загальноосвітньої школи №9 міста Стрий Львівської області, яку закінчив у 1992 році. З 1993 по 1997 рік навчався у Харківському інституті льотчиків ВПС.

З 1997 року проходив службу у місті Коломия Івано-Франківської області. Далі прибув для подальшого проходження служби у місто Старокостянтинів, у складі 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка з 2005 року. Обіймав різні посади: старший штурман, старший штурман ланки авіаційної ескадрильї, старший штурман ескадрильї авіаційної ескадрильї начальника розвідки штабу.

З початку війни 2014 року Юрій Красильніков активно брав участь в АТО, згодом в ООС. Виконував бойові вильоти, за час проходження служби у лавах Повітряних Сил ЗСУ, неодноразово був нагороджений відзнаками Міністерства оборони України.

Перший свій бойовий виліт після початку війни штурман Юрій Красильніков здійснив 28 березня. Це був удар по місцю скупчення боєприпасів противника в районі Маріуполя. Складне завдання було виконане на відмінно.

Далі, впродовж кількох місяців Юрій Красильніков у складі екіпажів здіснював вильоти з нанесенням ударів по колоні та скупченнях військової техніки противника в районах населених пунктів Калинівка, Заводи, Білогірка, ударів по скупченню озброєння військової техніки та живій силі ворога в районі населених пунктів Санжійка та Високопілля.

Успішно виконанні небезпечні завдання з нанесення удару по пункту управління БТГр противника в районі Високопілля, здійснення радіотехнічної розвідки.

25 червня полковник Михайло Матюшенко в екіпажі із штурманом майором Юрієм Красильніковим здійснили небезпечний виліт і уразили скупчення озброєння військової техніки та живої сили ворога в районі населеного пункту Високопілля, а вже наступного дня полетіли виконувати нове небезпечне бойове завдання – на острів Зміїний.

Даний район мав неабияку перешкоду для виконання польотів авіацією ЗСУ України, адже на його території був прихований ворожий зенітно-ракетний комплекс «Панцир».

Відтак, було прийнято рішення направити на виконання небезпечного завдання по знищенню ЗРК найдосвідченіший екіпаж 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка у складі льотчика, Михайла Матюшенка та штурмана Юрія Красильнікова.

26 червня 2022 року, попри небезпеку, складні умови, обстріли, ризикуючи власним життям, екіпаж у складі льотчика полковника Матюшенко Михайло Юрійовича та штурмана майора Красильнікова Юрія Миколайовича, знищили приховану позицію ЗРК «Панцир» на острові Зміїний але їх літак був уражений ворожими засобами ППО.

Тіло Красильнікова Юрія Миколайовича досі не знайшли. Місцем загибелі вважається акваторія Чорного моря, поблизу острова Зміїний.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові Указом Президента України полковнику Матюшенко Михайлу Юрійовичу та майору Красильнікову Юрію Миколайовичу присвоєно звання Герой України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка»

Орден «Золота Зірка» 6 серпня 2023 року президент України Володимир Зеленський вручив близьким під час урочистостей з нагоди Дня Повітряних сил ЗС України.

Віталій Берковський, народився 18 вересня 1976 року, в селі Лючин, Рівенської області. У 1983 році пішов до школи, яку закінчив в 1991 році. З жовтня 1994 року по травень 1996 року проходив строкову службу в лавах ЗС України, у складі інженерних військ, в місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області.

З перших днів повномасштабної війни Віталій Берковський свідомо пішов до військкомату та вже 11 травня 2022 року поповнив стрій батальйону охорони, де з легкістю засвоїв військову спеціальність стрільця-помічника гранатометника роти охорони.

Протягом 2022 року, Віталій Берковський виконував покладені на нього обов’язки щодо охорони та оборони важливих об’єктів, у складі підрозділу охорони 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка.

У березні 2023 року, разом з побратимами своєї роти Віталій був направлений до Зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил Збройних Сил України для захисту східних кордонів нашої держави, де з гідністю проходив подальшу службу.

26 червня 2023 року, захищаючи країну від окупантів, вірний військовій присязі, виконуючи бойове завдання на Донеччині, в населеному пункті Старомайорське, під час ворожої атаки солдат Берковський Віталій Ростиславович отримав смертельне поранення.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, солдат Берковський Віталій Ростиславович, нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня Указом Президента України №694/2023 від 16 жовтня 2023 року (посмертно).

Джерело: Південь сьогодні