На півдні Одеської області орнітологи зафіксували ознаки гніздування болотяної сови — рідкісного виду, занесеного до Червоної книги України. Унікальну знахідку зробили у Нижньому Придністров’ї. Це свідчить про те, що птах, який практично зник через людську діяльність понад століття тому, поступово відвойовує свої історичні території. Про це розповів вчений, фотограф Сергій Курочкін.

Іноді одна зустріч у природі породжує більше запитань, ніж відповідей. Саме така історія сталася 4 червня поблизу села Маяки, неподалік екологічної стежки «Шепіт заплав». Під час польових досліджень відомий орнітолог Ігор Щеголєв виявив трьох молодих болотяних сов (Asio flammeus), які трималися разом на невеликій ділянці заплави. Птахи сиділи на кущах уздовж старої дороги, а неподалік лунав голос дорослої сови. Поведінка цих пернатих чітко вказує на перебування сімейної групи або навіть на локальне гніздування виду безпосередньо в дельті Дністра.

Поки що науковці обережні у висновках. Для остаточного підтвердження гніздування необхідні додаткові спостереження — фотофіксація годування молодих птахів, реєстрація тривожної поведінки дорослих або виявлення інших беззаперечних ознак розмноження. Проте ця знахідка набуває особливого значення, якщо розглядати її в ширшому екологічному контексті.

Якщо поєднати останні дані, стає зрозуміло, що Бессарабія та суміжні райони знову стають рідною домівкою для червонокнижних сов. Так, 11 травня 2025 року в регіональному ландшафтному парку «Тарутинський степ» було знайдено гніздо болотяної сови з трьома пташенятами та кількома яйцями. Це стало одним із найважливіших підтверджень сучасного гніздування цього рідкісного виду на півдні України. А вже 25 жовтня 2025 року болотяну сову було відловлено та закільцьовано під час орнітологічних досліджень у Національному природному парку «Тузлівські лимани». Цей факт підтвердив, що вид і надалі активно використовує природні території Північно-Західного Причорномор’я під час сезонних переміщень.

Таким чином, Тарутинський степ, Тузлівські лимани та Нижнє Придністров’я де-факто виявляються частинами єдиної мережі оселищ, які мають ключове значення для збереження болотяної сови на півдні України.

Болотяна сова — одна з найбільш незвичайних сов нашої фауни. На відміну від більшості родичів, вона часто полює вдень, особливо на світанку та перед заходом сонця. Її плавний хвилеподібний політ над луками і заплавами більше нагадує політ луня, ніж типової сови. Гніздиться вона просто на землі серед густої трави, що робить її надзвичайно вразливою до турбування, випасання худоби, пожеж та будь-яких трансформацій природних ландшафтів.

Цікаво, що понад сто років тому видатний дослідник природи нашого краю Олександр Браунер описував болотяну сову як звичайного мешканця тутешніх степів. Тоді безкраї дикі простори, пасовища та природні луки створювали для неї ідеальні умови. Згодом масове розорювання земель і знищення природних екосистем призвели до катастрофічного скорочення чисельності цього виду.

Можливо, сьогодні  відбувається поступового повернення болотяної сови до тих місць, де вона жила багато поколінь тому. Для ілюстрації цієї дивовижної історії науковці використовують фотографію болотяної сови, яку зробили дев’ять років тому на території Національного природного парку «Тузлівські лимани». Тоді ця зустріч здавалася рідкісною удачею, а сьогодні вона набуває нового символічного значення на тлі сучасних спостережень.

Джерело: bessarabiainform.com