Одещина – серед лідерів за кількістю усиновлень: чому не всіх дітей можна взяти з-під опіки держави
59 тисяч 350 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, налічувалось в Україні на кінець 2025 року за даними Державної служби України у справах дітей. Водночас наразі зареєстровано близько двох тисяч кандидатів на усиновлення дитини. Лідирує за кількістю усиновлень вже третій рік поспіль Дніпропетровщина — 136 дітей знайшли нові родини торік. Далі йдуть Київщина — 122 дитини, та Одещина — 101 дитина. Про те, чому не всіх дітей можна взяти з-під опіки держави, розповіли на сайті «Опендатабот», передає видання «Південь сьогодні».
У середньому, на одного кандидата припадає близько 28 дітей, однак нові родини отримали 1 тис. 150 дітей, ще 6,6 тисячі дітей були влаштовані під опіку та піклування торік. Найбільше усиновлень та водночас найбільше дітей під опікою держави (7 397 дітей) — на Дніпропетровщині.

Загалом щороку кількість дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування скорочується, в середньому, на 3% .
Третина з усіх цих дітей — 20 705 — саме сироти, тобто ті, хто втратив обох батьків. Інші ж діти позбавлені батьківського піклування з різних причин — і далеко не всі з них можуть бути усиновлені юридично.
«З 60 тисяч дітей, які перебувають в інтернатних закладах, лише близько 5 тисяч мають статус, що дозволяє їх усиновити. Решта — це так звані соціальні сироти: вони мають батьків або законних представників, але з різних причин живуть в інституційних установах. Відповідно, формально вони не можуть бути усиновлені», — зазначила адвокатка та усиновлювачка Інна Мірошниченко.
Загальна картина така, що з року в рік збільшується кількість людей, які хочуть усиновити дитину. Проте 2025-й став винятком: кандидатів поменшало на 13%.
Загалом 2 097 кандидатів-усиновлювачів зафіксовано наразі в Україні. 77% з них або 1 619 усиновлювачів — подружні пари. Проте ще є 479 самотніх громадян, які хочуть взяти турботу про дитину на себе. Майже половина від усіх кандидатів — це люди віком від 40 до 50 років. Ще 41% — молодші за 40 років, і лише 10% — старші за 50.
Найбільше кандидатів проживає у Києві (244) та Київській області (224). Багато усиновлювачів також на Львівщині та Дніпропетровщині — 191 та 182 кандидати відповідно.
Попри це, кількість усиновлень у 2025 році знизилась. Так, 1 150 дітей отримали нові родини торік. Це на 10% менше, ніж у 2024 році, коли було усиновлено рекордну кількість дітей від початку повномасштабної війни — 1 273 дитини.
«Сама процедура усиновлення є достатньо чіткою, зрозумілою і формально не надто складною, але вона тривала в часі. Серйозним бар’єром також є сама територіальна система підбору дитини: кандидат стає на облік у своєму районі й отримує інформацію лише про дітей, які перебувають на обліку саме там. Раніше частково цю проблему вирішувала база Мінсоцполітики, де можна було побачити дітей, які не були влаштовані на місцевому рівні, проте зараз цей інструмент не працює, і в результаті кандидати часто просто не можуть знайти «свою» дитину», — пояснила адвокатка та усиновлювачка Інна Мірошниченко.

Також адвокатка зазначила, що значна частина дітей у системі — це не одна дитина, а великі родинні групи: троє, п’ятеро, інколи навіть більше братів і сестер. Розділяти їх не можна, тоді як більшість кандидатів готові прийняти в сім’ю одну дитину, максимум — двох. Взяти одразу трьох чи чотирьох готові одиниці.
«Багато усиновлювачів шукають соматично здорову дитину, яких у системі дуже мало. Важливо розуміти, що діти потрапляють до інтернатних закладів не від доброго життя: вони можуть мати проблеми зі здоров’ям чи розвитком, спричинені складними умовами в біологічній сім’ї та в інтернатних закладах. Також для більшості кандидатів важливий вік дитини — переважно, шукають маленьких дітей дошкільного віку. Проте більшість дітей у системі, яких можна усиновити — це діти старшого віку, часто підлітки», — додала Інна Мірошниченко.
Окрім усиновлення, дітей влаштовують й під опіку або піклування. Таким чином 6 627 дітей знайшли нові сім’ї у 2025-му. Це на 7% менше порівняно з 2024 роком.






