Коли ми говоримо про гетьмана Івана Мазепу, в уяві постає Батурин, Полтавська битва, анафеми імперії… Але фінальний, найдраматичніший акт його життя розгорнувся зовсім поруч із сучасною Одещиною – у могутній османській фортеці Бендери (Тягиня). Про це у Фейсбук розповіли історики Українського інституту національної пам’яті в місті Одеса, передає видання «Південь сьогодні».

«Це історія не про поразку. Це історія про незламну волю, титанічну дипломатичну боротьбу та народження ідеї сучасної української держави на наших південних рубежах», – зазначають дослідники.

Далі текст без змін.

1. Після Полтави: Втеча до єдиного прихистку

Червень 1709 року. Полтавська битва програна. Розбиті війська гетьмана Мазепи та його союзника, шведського короля Карла XII, відступають на південь. Біля Переволочної на Дніпрі відбувається трагедія: основна частина козацької армії, не встигнувши переправитися, потрапляє в полон до московитів.

Але Мазепа, Карл XII та кілька тисяч козаків і шведів вириваються. Їхній єдиний шлях до порятунку – шукати притулку в Османській імперії, єдиній силі в регіоні, здатної протистояти експансії Петра I. Найближчим і найпотужнішим османським форпостом були саме Бендери.

Фортеця на Дністрі стала для них останнім бастіоном.

2. Бендери – політичний центр Європи

У липні 1709 року Бендери раптово перетворилися на один із найважливіших політичних центрів Східної Європи. Тут зібралися:

• Гетьман Іван Мазепа з генеральною старшиною та вірним козацтвом;
• Король Швеції Карл XII зі своїм штабом;
• Представники кримського хана Девлета II Ґерая;
• Агенти османського султана Ахмеда III.

Це був табір біженців, але водночас – штаб-квартира майбутньої антимосковської коаліції.

3. Дипломатична війна гетьмана: Остання битва Мазепи

Мазепі було вже 70 років. Він був хворий, виснажений фізично та морально. Але саме тут, у Бендерах, він розгорнув свою останню і, можливо, найважливішу битву – дипломатичну.

Його мета була грандіозною: переконати Османську імперію та Кримське ханство вступити у війну проти Московії.

«Золота» дипломатія: Мазепа використовував свій величезний інтелект, досвід та особисті скарби. Він щедро фінансував шведського короля, роздавав хабарі османським візирам та кримським мурзам, щоб схилити їх на свій бік.

Ідеологічна боротьба: Гетьман та його соратники доводили в Стамбулі та Бахчисараї, що експансія Петра I загрожує не лише Україні, а й усьому Причорномор’ю. Він малював картину потужного союзу України, Швеції, Криму та Османів, здатного зупинити імперію.

Народження ідеї суверенної держави: Саме тут, у бендерській еміграції, остаточно викристалізувалася ідея незалежної, суверенної Української держави, яка укладає міжнародні договори як рівноправний суб’єкт. Ідеї, що лягли в основу майбутньої Конституції Пилипа Орлика, народжувалися в цих гарячих дискусіях під стінами фортеці.

 4. Смерть у вигнанні та безсмертя ідеї

Психологічний тиск був колосальним. Петро I вимагав видачі Мазепи, обіцяючи османам величезні гроші. Російська православна церква проголосила йому анафему, намагаючись знищити його не лише фізично, а й духовно.

Здоров’я гетьмана не витримало. У ніч з 21 на 22 вересня (за новим стилем – 1-2 жовтня) 1709 року в селі Варниця, передмісті Бендер, серце Івана Мазепи зупинилося.

Він помер незламленим, до останнього подиху борючись за свою ідею. І він переміг. Його смерть не стала кінцем боротьби.

Наступність влади: Козацька старшина, що залишилася в Бендерах, не розбіглася. У квітні 1710 року вони обрали нового гетьмана в екзилі – генерального писаря Пилипа Орлика.

Народження Конституції: Саме тут було ухвалено «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» – першу українську конституцію, яка юридично закріпила ідеї Мазепи про незалежну, правову, республіканську Україну.

Висновки для нас сьогодні:

Історія останніх днів Мазепи в Бендерах – це потужний урок і символ.

Вона доводить, що українська державницька ідея ніколи не вмирала, а лише знаходила нові форми боротьби.

Вона показує, що наші південні землі, наш Придністровський кордон, були не «диким полем», а ареною високої європейської політики, де вирішувалася доля України.

Вона руйнує імперський міф про «зрадника Мазепу» і показує його як видатного державного діяча та дипломата, який до кінця боровся за суверенітет своєї країни.

Земля біля сучасної Одещини стала колискою першої української конституції. І це – наша історія. Історія, яку ми маємо знати і якою маємо пишатися.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА

Джерело: «Південь сьогодні»