В Києві відбулася окрема виставка-дегустація, присвячена вину з одеською назвою, що має смак борщу, пасльону та копченостей
Перша національна вертикальна дегустація Одеського Чорного в рамках виставки Вино&Духи Україна2025 зібрала аншлаг, наче показ легендарного фільму – вільних місць не було, а люди стояли під стінами і в проходах. Про це пише Drinks+, передає видання «Південь сьогодні».
Одеський Чорний – крос Алікант Буше та Каберне Совіньйон, також відомий як Аліберне, виведений у національному науковому центрі – Інституті виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова. Над його створенням працювала група вчених-селекціонерів у період із 1948 до 1950 року. А вже у 1950-му успішно відбулося схрещування. Таким чином українські вчені отримали витривалий та зимостійкий червоний сорт, що характеризується високою та стабільною врожайністю. Чорні ягоди середньої величини з густим восковим нальотом мають соковиту м’якоть та інтенсивно забарвлений сік. Сама ця колористична еспресія перш за все привернула увагу виноробів: насичений виноматеріал Одеського Чорного вдало купажувався з іншими сортами.
Відомий енолог, італієць Роберто Чіпресо, який багато років працював з Одеським Чорним у Словаччині, ще буквально чотири роки тому дав йому такі характеристики:
«Це чудовий сорт нового покоління, виноград, який в Європі відомий як Аліберне. Цей гібрид, виведений у результаті схрещування двох «перегонових коней» – Каберне Совіньйон та Алікант Буше. Результат цієї селекції виявився ближчим до Алікант Буше, ніж до Каберне Совіньйон, причому настільки, що сприймається як дуже естетичний та інтригуючий. У винах із ним відчуваються ноти свіжих ожини та чорниці і лише після певної витримки з’являються тони сливи. Естетика Одеського Чорного у його простоті. У своєму родоводі, за своєю природою він не має складної структури, як і насиченості. Тому я хочу зробити свій внесок у розвиток цього сорту, даючи уявлення про те, яке вино можна виробляти з ним, як з ним потрібно працювати. Адже з ним можна отримати щось більше, ніж ми маємо сьогодні… Якщо ми говоримо про виноград, з якого можна робити вино, здатне конкурувати на міжнародному ринку, нам варто замислитися про сам стиль виробництва, про спосіб створення, який буде придатним саме для цього сорту – норовливого, але з потенціалом».
Перші з виноробів, що захопилися естетикою Одеського Чорного, швидко переконалися, що він має багато антоціанів та брак танінів. У порівнянні з більш зрозумілими сортами Каберне Совіньйон та Мерло, він виявився надто нижнім, з притаманною йому досить вірогідною ароматикою, але великою кількістю фарбувальних речовин. Виробники намагалися надати характеру, витримуючи Одеський Чорний протягом тривалого часу, але проста підтримка очікуваних результатів не приносила: в результаті на перший план вийшла терпкість.
Богдан Панчук, сомельє, представник ТМ «Лелека» свого часу ділився з оглядачами Drinks+ враженнями від майбутнього флагмана:
«На ранніх етапах роботи з ним в ароматиці та смаку з’являлися фруктові ноти буряка чи «борщового набору». Казали: знаєте, чим пахне Одеський Чорний? Та ж борщем! Через це відомі шефи пропонували його саме як пару до борщу. Насправді, мені трохи боляче це чути, адже, скоріш за все, причина таких смакових і ароматичних відтінків криється саме в тому, що виробники в той момент не навчилися працювати з цим виноградом. Але зараз винороблять сорт, приділіть йому увагу. Вина виходять чисті, в них домінує пасльон, шоколад, какао, чорні ягоди (смородина, ожина), нотки диму, копченості та прянощів. Усі ці смакові й ароматичні відтінки, їх переплетення, створюють характер вина й дарують унікальність. Його вже не сплутаєш ні з Мерло, де також представлений пасльон, ні з Каберне Совіньйон, в якому ожина й чорна смородина домінують».
Модератор вертикальної дегустації вин з Одеського Чорного – амбасадор українських вин на міжнародній арені, СЕО Big Wines – Наталія Бурлаченко почала захід, згадавши юні роки «героя» та експерименти з ним. Зокрема те, як відомий український винороб Іван Плачков, який одним із перших тарував цей непростий шлях, назвав Одеський Чорний неприборканим мустангом. Аж ось за цей час мустанг перетворився на елегантного скакуна. І вже є, чим пишатися – українські вина з Одеського Чорного зібрали колекцію вищих нагород найавторитетніших конкурсів світу.
Ось як описує сучасний образ флагмана міжнародний експерт, посол премії Wine Travel Awards та організатор впливових рейтингів в Азії та Франції Соломія Бігун:
«Уявіть собі українське вино без Одеського Чорного – вже неможливо. Цей сорт, як характер справжнього одесита, народженого на сонячних пагорбах біля Чорного моря. Вина з Одеського Чорного – це завжди насичений, густий смак. У ньому впізнаються ноти стиглих темних ягід: чорної смородини, терену та вишні. З віком або після витримки в дубі з’являються теплі, «солодкі» тони шоколаду, чорносливу і кави. Це вино з гармонійним характером – воно може бути потужним і танінним, але завжди залишається м’яким і обвійним. Провідні вина, створені з ним вина, що підтримують нагороди на міжнародних конкурсах і змушують всього світу говорити про Україну. Одеський Чорний – це історія успіху, народжена під українським сонцем».
Докладніше про дегустацію та особливості виробництва найкращих вин з Одеського Чорного, а також про те, чим відрязнялися представлені зразки, можна прочитати у статті наших колег.
Ми ж зазначимо, що більшість вин, представлених під час заходу, окрім назви, мають ще й походження з Одещини.
Отже на виставці дегустували вина «Лелека», вироблені в селі Кулевча Білгород-Дністровського району, виноробні Шевченка з Біляївки, ТОВ «Вінхол Оксамитне» (селище Оксамитне, Болградський район), виноробні «Наровило» з міста Рені, «Великі вина» від Івана Марчука (с. Таїрове, Одеська область), виноробні «GIGI» з Вінничини, яка використувує сировину з півдня Одещини.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА






