Центр «Джингліки» був відкритий ще 2019 року громадською організацією «Запорука майбутнього». Він був створений з метою підтримки та реабілітації дітей з особливими потребами, а також їхніх сімей. Розташовувався на четвертому поверсі на крихітній площі в 38 квадратних метрів. Зрозуміло, ні про затишок, ні про безбар'єрність не йшлося. Однак тепер усе змінилося, і завдяки донорам з Ірландії та України «Джингліки» переїхали на перший поверх цієї ж будівлі. Вхід оснащений зручним пандусом, є кухня та харчоблок. А одеська ГО «Безбар'єрні» постійно надає спеціалізований транспорт для перевезення особливих дітей.

У центрі працюють кваліфіковані фахівці: логопед, масажист, реабілітолог, два психологи, педагог за системою Монтессорі та художник. Донедавна був майстер гончарної справи, проте його було мобілізовано.

«Джинглики» відкриваються о 9:00, а закінчують день о 17:00. Однак, як правило, останні співробітники йдуть не раніше 20:00, оскільки не всі батьки встигають з роботи забрати своїх чад. 

«Ми завжди починаємо з уроку фізкультури, тому що діти з особливостями часто схильні лежати або сидіти без руху, тому ми в такий спосіб даємо їм можливість завестися. Потім починається навчання, це математика, історія, природознавство, українська мова. Зрозуміло, не як у школі, а з урахуванням можливостей кожної дитини. Хтось із них може читати і писати, а хтось ні, хтось взагалі не говорить. Таких дітей займаємо індивідуально», — каже керівниця центру, голова ГО «Запорука успіху» Анна Колесніченко.

Організатори проекту наголошують, що це не тільки про дітей, а й про батьків, адже центр дає змогу на цілий день дати їм можливість зайнятися справами і вирішити певні питання. 

«Давайте будемо відверті, навіть похід до лікаря разом з інклюзивною дитиною — це непросто. Цей центр дає можливість тій самій жінці покращити якість життя, врешті-решт, мати змогу спокійно відвідати перукаря, знаючи, що її дитина в надійних руках. Зрештою, годинку спокійно поспати», — зазначила начальниця відділу у справах осіб з інвалідністю департаменту соцзахисту міськради Лада Кулієва. 

Анна Колесніченко зізналася, що ідея створити центр «Джингліки» прийшла до неї після невдалого особистого досвіду. 

«Я мама дитини з особливими потребами, і так сталося, що свого часу нам відмовили у влаштуванні в садок, а потім у школу. І тоді я сказала, значить я створю свій садок. Поки створювала, вже й час школи настав. Тож довелося прискоритися. І таких історій дуже багато, коли дитину через неадекватну поведінку відмовляються брати не те щоб до школи, а навіть до інтернату. Сьогодні ми можемо допомогти як дитині, так і її батькам. Дуже приємно бачити результати. Приміром, є в нас хлопчик, мама якого багато працює. Раніше вона залишала його в бабусі, дитина не говорила. Після того, як вона почала щодня займатися в нас, вона почала говорити», — розповідає Анна Колесніченко. 

СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ!