Професор Одеського екологічного університету про безпечність вживання риби з Чорного моря

Професор Одеського екологічного університету про безпечність вживання риби з Чорного моря

Понад рік тому сталася трагедія на Каховській ГЕС, 

.

Професор зауважує, що наслідки руйнування греблі Каховської – довготривалі, і зокрема Одеська затока потерпає від цього. Наприклад, за словами Сергія Степаненко, з місяць тому до узбережжя Одеси прибило труп кабана. Зазначимо, що минулого року протягом декількох місяців поспіль до берегів Одещини прибивало як загиблих, так і живих тварин, уламки будинків, особисті речі людей тощо. Однак, велика частина того, що було винесене з заплави Каховського водосховища, з дельти Дніпра, осіло на дно, й так чи інакше під час штормів підіймається на поверхню, а також подекуди ці біоматеріали стають харчуванням для морських жителів, які зрештою можуть потрапляти до столу мешканців Одещини. Тож, хоч проблема якості морської риби не така гостра, як торік, певний відсоток ризику залишається:

«Це питання пов’язане з якістю морської води після руйнування греблі Каховської ГЕС, тому що це не просто наслідки, які були у минулому році, і все, вони довготривалі, і кожного року Одеська затока потерпає від цього. Такий приклад як нещодавно, з місяць тому, коли труп кабана прибило до узбережжя Одеси. Тобто це і вплив на морських мешканців. Це, звісно, що бойові дії, вибухи, вони впливають на життя і ментальність цих мешканців морських. Тому, звісно, війна – це горе для всіх, і для природи в тому числі. Щодо морської риби, ця проблема не така гостра, як у минулому році, але вона залишається. Тому, що все те, що було винесено з заплави Каховського водосховища з дельти Дніпра, воно все осіло на дно. І будь-який шторм підіймає все це, і, звісно, що цей біологічний матеріал йде як харчування для риб і все це осідає в рибах. Тому, що я можу казати – як кому повезе…», – каже Сергій Степаненко.

Підготувала Амєлія МИЙНОВА

Фото – ілюстративне



Загрузка...